Можливо, ти колись замислювався, чому деякі люди відмовляються від спілкування з тобою чи твоя думка виводить когось із себе.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Причина може бути далеко не в співрозмовниках, а в тобі. Існує тонка грань між напористістю та відвертою жорсткістю.

Важливо вчасно розпізнати ознаки того, що її переходиш, щоб стати добрим співрозмовником та людиною, з якою хочеться дружити.

Ось сім прикладів поведінки, які говорять про те, що, можливо, ти поводиться занадто жорстко і з тобою важко мати справу.

Ти часто буваєш найгучнішим у кімнаті

Ми всі були в такій ситуації — на зборах чи у громадському місці, де є одна людина, яка намагається домінувати у розмові. Його голос завжди найгучніший, думка не піддається критиці, а він часто перебиває інших. І цією людиною можеш бути ти.

Звичайно, вміння відкрито і наполегливо висловлюватися є корисною навичкою, але коли воно доходить до крайності, починаються труднощі. Занадто «гучна» поведінка відштовхує співрозмовників і заважає відкритому діалогу з ними.

Якщо ти помічаєш, що постійно перетягуєш ковдру на себе в розмовах, настав час зробити крок назад і переглянути свій стиль спілкування.

Чи даєш ти іншим людям висловитись? Чи справді слухаєш, що вони кажуть?

Пам'ятай, що розмова – це вулиця з двостороннім рухом, і іноді найдієвіше, що ти можеш зробити, – це просто вислухати інших.

Ти дуже люб'язний

Це може здатися нелогічним, але бути згодним — не завжди найкращий підхід.

Звичайно, здорово ладнати з іншими людьми, але коли ти постійно киваєш, не висловлюючи власних думок, це посилає оточуючим невірний сигнал.

Поміркуй про це так: якщо ти завжди люб'язний із людьми і згоден із чужою думкою, оточуючі можуть почати сумніватися у твоїй щирості.

А це насторожує і змушує перейнятися до тебе недовірою. Звичайно, не завжди варто відстоювати свою точку зору з піною біля рота і йти всупереч іншим, аби проявити інакодумство.

Важливо висловлювати свою думку шанобливо, чесно, але тактовно — це зробить тебе по-справжньому приємною людиною.

Твоя самостійність пригнічує

Сила та незалежність — риси, гідні замилування. Вони показують, що ти самодостатній та вмієш брати на себе відповідальність, а також вирішувати складні питання. Але надмірна самостійність, як та інші крайнощі, відштовхує.

Якщо ти ніколи не просиш про допомогу або не розповідаєш про свої справи, люди, навіть найближчі, можуть подумати, що ти не цінуєш їхнього погляду або вважаєш їх нездатними співпрацювати.

Важливо знайти золоту середину між незалежністю та вмінням взаємодіяти з іншими.

Не варто відгороджуватись величезною стіною від оточуючих у спробах довести, що ти сильний поодинці, – це прямий шлях до ізоляції та самотності.

Ти занадто критичний

Напевно, кожній людині хочеться вдосконалюватись і рости, а також ставати кращою версією себе. Але є різниця між конструктивною критикою, яка в цьому допомагає, і тією, що руйнує та приносить негативні почуття.

Якщо ти помічаєш, що постійно вказуєш іншим людям на їхні недоліки або те, що їм слід змінити, особливо якщо тебе про це не просять, настав час переглянути підхід до життя.

Така поведінка — найкращий спосіб здатися навколишнім страшним і неприємною людиною. Люди можуть відчувати, що постійно перебувають під пильною увагою і ніколи не зможуть виправдати твої очікування.

Замість того, щоб зосереджуватись на негативі та чужих помилках, спробуй змінити фокус на заохочення зростання та вдосконалення, але в тактовній формі, а також тоді, коли людина про це просить.

Тебе нелегко вразити

Мати високі стандарти та очікування – це одне, але якщо ти рідко буваєш вражений чи задоволений життям, то це може створити складну атмосферу, в якій іншим буде важко досягти успіху.

Людям потрібне заохочення та визнання. Коли вони відчувають, що їхні зусилля ніколи не бувають досить добрими, це відштовхує.

Важливо зрозуміти, що вміння радіти за інших, робити компліменти та хвалити впливає на благополуччя не лише оточуючих, а й на твоє власне.

Отже, якщо хочеш перестати бути жорсткою людиною, з якою складно мати справу, настав час вчитися виявляти щиру зацікавленість у справах інших людей, цінувати їх перемоги та зусилля, а не лише результати.

Ти не проявляєш уразливість

Ми часто асоціюємо силу з жорсткістю та непохитністю. Але вона виходить із сміливості бути вразливим, а не потреби постійно виставляти себе героєм.

Якщо завжди намагаєшся виглядати так, ніби у тебе все під контролем, а ще немає зовсім ніяких почуттів, оточуючим буде складно зрозуміти, що в тебе на думці і яка ти людина.

Така поведінка лякає, а ще змушує інших подумати, що вони не можуть відповідати масці «ідеальності», яку ти одягнув.

Не варто боятися говорити про свої труднощі та переживання, особливо з найближчими. Це допомагає відчути себе почутим, а для оточуючих така поведінка є сигналом, що ти близький до них або взагалі з ними на одній хвилі.

Демонстрація вразливості не робить тебе слабкою, вона робить тебе людиною. Це спонукає інших чинити так само і створює глибші соціальні зв'язки.

Ти надто стриманий у своїх емоціях

Того, хто ніколи не показує своїх емоцій, можна назвати «людиною у футлярі». Він закривається від усього зовнішнього світу, відштовхуючи навіть тих, хто виявляє до нього дружелюбність та живий інтерес.

Зводячи фортецю навколо свого серця, ти втрачаєш нагоду отримати дещо значуще — міцні стосунки.

Люди не довіряють тим, хто не може розповісти про свої почуття, адже мало що на думці у людини, яка завжди намагається здаватися спокійною та відчуженою.

Щоб не здаватися іншим занадто жорстким і страшним, настав час вчитися не тільки контролювати, але й проявляти емоції. Сум, радість, здивування, розчарування — жодна з них не ганебна.

Отже, варто дозволити собі або широко посміхатися, коли на душі весна, або говорити про те, що тебе турбує, якщо серце защеміло від туги.