Іноді обставини складаються так, що тобі доводиться відмовити близькій людині в її проханні. Це може бути пов'язане з браком часу, відсутністю сил, необхідних знань, навичок, матеріальної можливості допомогти або через конфлікт цінностей та інтересів. Якою б не була причина відмови, ти можеш переживати та відчувати провину за вчинок.

Побоювання образити, викликати розчарування або погіршити взаємини з близькою людиною може змушувати тебе діяти собі на шкоду. Важливо розвинути в собі вміння говорити "ні", навіть якщо перед тобою дівчина, родич чи друг.

Якщо тобі надто складно, ознайомся з кількома стратегіями, які дозволять тобі відмовляти м'яко та без почуття провини.

Запропонуй альтернативи

Замість того, щоб просто відмовити у проханні, спробуй відразу ж запропонувати людині інший варіант вирішення її проблеми. Це продемонструє твоє прагнення допомогти, не виходячи за межі можливостей.

Наприклад, ти можеш запропонувати інший час, коли можеш надати послугу, або порекомендувати когось, хто може зробити це за тебе.

Близька людина оцінить твоє бажання не залишати її віч-на-віч із проблемою і переконається в тому, що ти відмовляєш зовсім не через лінощі чи байдужість.

Використовуй техніку сендвіч (позитив + відмова + позитив)

Суть техніки сендвіч полягає в тому, що ти можеш відмовити людині акуратно, при цьому обертаючи свою негативну відповідь у позитивні твердження.

Почати варто з компліменту чи висловлювання вдячності за те, що по допомогу співрозмовник звернувся саме до тебе. Потім ти можеш м'яко повідомити, що не вдасться надати послугу.

Ну і для завершення діалогу необхідно знову сказати щось позитивне — наприклад, похвалити людину за виконану роботу, повідомити, що ти віриш у її успіх, дати зрозуміти, що будеш поряд.

Встанови кордони заздалегідь

Тобі варто чітко вибудувати особисті кордони у спілкуванні не лише з колегами чи знайомими, а й із найближчими тобі людьми.

Інакше ти продовжиш потрапляти у неприємні для тебе ситуації у майбутньому. Поговори з тими, хто тобі дорогий, про свої почуття, бажання та потреби.

Відкрито повідом їм про те, наскільки ти готовий брати участь у вирішенні їхніх проблем, чим ти можеш допомогти, а що їм варто взяти на себе, як часто ти маєш можливість надавати їм послуги і так далі.

Чим чіткіше ти позначиш свої межі, тим менша ймовірність, що до тебе звертатимуться з незручними проханнями. А якщо продовжать, то ти завжди зможеш нагадати про свої межі.

Пам'ятай про свої потреби

Твої потреби важливі не менше ніж потреби твоїх близьких. Якщо їхні прохання йдуть урозріз із твоїми інтересами чи можливостями, не жертвуй собою.

Пам'ятай, що відмова не робить тебе поганою людиною, кожна людина відповідає за себе сама, і якщо ти скажеш «ні», то вона може просто змінити свої плани, вибрати щось, на що вистачить ресурсів, або звернутися за допомогою до когось іншого.

Вміння відстоювати свої межі – це ознака зрілості та самоповаги.

Не виправдуйся занадто багато

Якщо разом з відмовою ти приноситимеш безліч вибачень і сипатимеш виправданнями, це тільки погіршить ситуацію. Людина може створити враження, що ти почуваєшся винним і просто намагаєшся знайти відмовку.

Більше того, хтось може вирішити, що ти не дуже впевнений у своєму рішенні та що тебе можна схилити до позитивної відповіді, тому на тебе продовжать тиснути.

Тобі досить просто і чітко висловити свою позицію, за необхідності навести один ясний аргумент на свою користь, не більше. 

Поясни свою позицію

Надмірні виправдання не підуть на користь ні тобі, ні людині, але й повне мовчання може призвести до непорозуміння.

Найкраще, якщо ти поясниш близькій причині своєї відмови. Не треба вдаватися в деталі, описувати, що і чому заважає тобі виконати його прохання, — просто дай зрозуміти, що в тебе дійсно не вийде.

Такий підхід допоможе переконати людину, що ти зовсім не байдужий до її стану справ, а отже, ймовірність образи стане нижчою.

Працюй з почуттям провини за те, що ставиш себе на перше місце

Ставити себе на перше місце нормально. І якщо кожного разу, коли ти обираєш себе або думаєш про те, щоб відмовити будь-кому, ти відчуваєш почуття провини, то з ним потрібно працювати.

Не залишай це поза увагою: турбота про себе — це не егоїзм, а розумний підхід, який дає тобі можливість допомагати оточуючим.

Якщо ти постійно ставитимеш чужі потреби понад власні, ти швидко прийдеш до вигоряння та виснаження, а значить, взагалі не зможеш допомагати іншим. Щоразу, коли ти починаєш відчувати почуття провини, нагадуй собі про цю закономірність.

Запропонуй від себе інші ресурси

Якщо ти не можеш допомогти близькій людині фізично, можна спробувати зробити це фінансово, морально, поділитися необхідними знаннями, порадити їй людину, яка зможе виконати її прохання на найвищому рівні. У тебе є кілька варіантів, як ти можеш зробити свій внесок у вирішення чужої проблеми.

При нестачі одного ресурсу ти можеш запропонувати людині поділитися якимось іншим. І така допомога може реально наблизити свого близького до потрібного йому результату.

Практикуй впевненість

Для того, щоб перестати гостро відчувати провину при відмові, тобі варто зміцнити впевненість у собі. Не мямлі, не опускай очі, не демонструй свою нерішучість.

Так ти сам підштовхуєш себе до сумнівів, а також дозволяєш людині, яка це помітив, продовжувати вмовляння. І чим довше тебе просять про допомогу, тим складніше у ній відмовити.

Якщо ти впевнений у своєму рішенні чи хоча б можеш показати впевненість через слова, інтонацію та мову тіла, то тобі буде легше обґрунтувати свою позицію та відстояти її.

Будь послідовним

Якщо колись ти вже повідомляв людині про те, що такі прохання для тебе незручні або неприйнятні, і ти не можеш їй допомогти, а вона все одно періодично звертається до тебе з тим самим питанням, дотримуйся встановлених меж.

Не дозволяй навіть найближчим маніпулювати тобою, применшувати значущість твоїх потреб, бажань та переконань.

Будь послідовним — якщо ти часто змінюєш свою позицію, то людина перестане сприймати твої слова всерйоз і продовжуватиме наполягати на наданні послуги. Ну а ти продовжиш відчувати провину, яка змушуватиме тебе діяти собі на шкоду.

Вияви співчуття та розуміння

Відмова – це не прояв твоєї байдужості та байдужості. Так, тобі доведеться сказати «ні», але це не означає, що ти не співпереживаєш людині, тим ближчій.

Продемонструй свої почуття, не треба намагатися приховати їх. Покажи, що ти поряд, розумієш його емоції, тобі не все одно на те, чим завершиться ситуація.

Дай близькому можливість висловитися, не перебивай його і не поспішай з порадами. Іноді моральна підтримка може означати не менше ніж фізична чи будь-яка інша допомога.