Постійно перебивати надто балакучого співрозмовника — не найкраща ідея, як і вислуховувати стомливий монолог до кінця.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Що відомо про причини та наслідки балакучості

Психологія мало може розповісти про причини явища, яке позначають терміном «нецільова багатослівність». Хоча його вивчали з нейрокогнітивної точки зору і з'ясували, наприклад, що через деякі порушення так званої функції лобових часток мозку людина втрачає над собою контроль і просто не здатна утриматися від балаканини, не усвідомлюючи свою таку поведінку.

Втім, навіть якби ми знали, що саме відбувається в мозку у надто балакучого співрозмовника, це не сильно допомагало б нам на практиці зупиняти безперервний потік його мови. Тому дослідники з Маастрихтського університету в Нідерландах не стали вникати в причини підвищеної балакучості, а безпосередньо розглядали способи з нею впоратися.

Метою дослідження було вивчити труднощі, з якими стикаються медики, намагаючись отримати інформацію від надто балакучих пацієнтів. Оскільки вони багато говорять не по ділу, лікарі не можуть точно визначити проблему і тому постійно шукають способи отримати необхідні дані.

Причому навіть ім'я такого багатослівного пацієнта у графіці прийому може викликати в них почуття засмучення, оскільки вони знають, що з ним буде складно працювати і це може призвести до неправильної діагностики та ускладнить добір індивідуального лікування.

Вам, швидше за все, не потрібно ставити ніякі діагнози іншим людям, але ось впасти від одного лише думки про майбутню зустріч з кимось зайве балакучим цілком ймовірно. Знайти вихід із скрутного становища допоможуть результати роботи голландських дослідників.

Лікарі загальної практики з п'ятирічний досвід роботи надали їм описи консультацій з пацієнтами, які відповідали критеріям балакучості.

Тобто вони вели надмірні розмови, не могли структурувати свою мову і сфокусуватися, відхилялися від теми, повторювалися, давали багату нерелевантну інформацію і важко контролювали напрямок розмови.

Після вивчення записів автори дослідження провели фокус-групи за участю 25 різних лікарів, які ділилися своєю думкою про те, які глибокі проблеми могли зробити пацієнтів багатослівними.

Як спілкуватися з балакучими людьми

В результаті науковці з Маастрихтського університету визначили шість основних стратегій. Три з них базуються на уявленнях про можливі причини балакучості, ще три фокусуються на «мінімізації негативних наслідків».

Всі вони спочатку націлені на те, щоб досягти взаєморозуміння між лікарем та пацієнтом, але нічого не заважає застосовувати їх у звичайному житті.

Якщо виходити з розуміння причин балакучості, можна зробити таке:

• Надати емоційну підтримку людині, балакучість якої може бути пов'язана з самотністю.
• Вибудувати структуру розмови, яка допоможе співрозмовнику із недостатньо розвиненими навичками комунікації скоротити свою промову до найголовнішого.
• Створити комфортну та безпечну атмосферу, якщо людина надто багато говорить, бо хвилюється.

Дії з метою мінімізувати шкоду від балакучості можуть бути такими:

• Утриматися від прямолінійності, тобто не просити людину відразу замовкнути, а зрозуміти спочатку, чи можна обмежити її багатослівність.
• Спробувати вмовити співрозмовника дати іншим учасникам приєднатися до розмови.
• Виявляти емпатію, якщо треба перебити людину чи хочеться вставити жарт.

Найбільш цінною тут є ідея емпатичного перебивання, проте робити це треба поетапно. Якщо ви дозволите співрозмовнику безперервно базікати, поки не вирішите, що з вас досить, то ризикуєте дійти до точки кипіння і сказати щось грубе, про що потім можете пошкодувати.

Більше того, якщо це станеться в присутності інших людей, ваші репліки можуть вважати зневажливими і невиправдано критичними, а вас байдужою людиною.

Іноді приємні люди говорять надто багато через те, що хвилюються чи почуваються самотніми, і це їхній перший за довгий час шанс поспілкуватися з оточуючими.

Ще один висновок голландських фахівців полягає в тому, що можна бути балакучою людиною, яка надає собі розмову цілком, і навіть не помічати цього. Згадайте, коли ви самі востаннє тріщали без угаву. Можливо, коли сильно нервували в кабінеті лікаря чи почували себе не у своїй тарілці на масовому заході.

Подумайте про те, як ваші співрозмовники могли б вас перервати, щоб не образити, і ви не тільки трохи краще дізнаєтеся про себе, але й просунетеся в процесі емпатичного перебивання.

Як тільки ви навчитеся контролювати нескінченні монологи балакунів з позиції співпереживання і чуйності, ви, з одного боку, позбавите себе нудьги і зневіри, а з іншого — пом'якшіть емоційні фактори, які і призводять вашого співрозмовника до такої поведінки.