Будь-яка залежність формується за тією ж схемою: ти робиш щось приємне, мозок виробляє дофамін. В результаті ти відчуваєш ейфорію та мотивацію рухатися вперед, повторюючи дію, яка викликала в тебе позитивні емоції.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Впасти у залежність можна не тільки від куріння чи вживання алкоголю. Деколи навіть речі, які прийнято називати позитивними, похвальними, можуть стати твоєю залежністю.

Ось кілька ознак, які допоможуть тобі зрозуміти, що ти став залежним від своїх досягнень, і з цим треба щось робити.

Тобі складно перестати мислити кількісно

Ти перестаєш ставити на перше місце якість виконуваної тобою роботи. Натомість тобі стає значно важливіше зробити її швидше за інших або встигнути викреслити якнайбільше завдань зі свого списку справ.

Ти маєш на меті обігнати оточуючих, довести, що ти розумніший, швидший, сильніший і успішніший за них. Як тільки ти починаєш мислити кількісно, це відбивається як те, що ти робиш.

Так, ти справді можеш обігнати своїх колег, друзів і просто незнайомих людей у швидкості чи продуктивності, але ти заплатиш за це високу ціну.

Як мінімум, оточуючі розчаруються у твоїх знаннях та вміннях, і твоя репутація залишиться зіпсованою. Як максимум – ти ускладниш собі життя, тому що завдання, виконані тобою без приділяння належної уваги, швидше за все, матимуть помилки.

Ти втрачаєш інтерес, якщо з тобою не змагаються

Ти ставиш перед собою мету і рухаєшся до її досягнення доти, доки з тобою хтось змагається.

Як тільки дух змагання зникає або ти розумієш, що тобі не вистачає атмосфери суперництва, мотивація продовжувати робити щось зникає. Причому неважливо, наскільки сильно ти хотів досягти мети на початку свого шляху.

Якщо ти дізнався про себе – тобі є, про що турбуватися. Твоє рішення рухатися вперед не повинно бути ухвалене через спрагу довести свою перевагу перед оточуючими.

Інакше одного разу ти ризикуєш зіткнутися з жорстоким усвідомленням, що все, чого ти досяг, насправді не має для тебе жодного значення.

Ти постійно говориш про свої досягнення

Немає нічого поганого в тому, щоб часом розповідати у колі рідних, друзів чи колег про те, чого ти досяг. Але всього добре в міру. Коли твої здобутки стають постійною темою для розмови в будь-якій компанії, варто почати турбуватися.

Особливо якщо ти навіть не намагаєшся оцінити, наскільки буде доречно говорити про свої успіхи. Те, що ця тема постійно спливає у твоїх діалогах з оточуючими, говорить про твою надмірну зацикленість на досягненнях.

Ти навіть можеш свідомо ігнорувати питання, які інші люди хочуть обговорити з тобою. Натомість ти наполегливо повертатимеш розмову в потрібне тобі русло.

Ти витрачаєш на нові досягнення надто багато ресурсів

Ти можеш витрачати незрівнянно багато часу, сил і грошей на те, щоб досягти чогось.

Причому робити це не через необхідність чи бажання змінити життя на краще, а просто щоб ще раз довести свою перевагу.

У тебе може бути порожньо в холодильнику, ти можеш кілька місяців не бачитися зі своїми близькими або забути про те, що таке відпочинок, натомість у твоїй скарбничці додасться кілька нових титулів.

Ти ґрунтуєш свою самооцінку на своїх досягненнях

Тривожна ознака того, що тобі потрібно змінювати своє мислення – це залежність твоєї самооцінки від твоїх успіхів та невдач.

Поки ти чогось досягаєш, ти вважатимеш себе розумним, сильним і цікавим, самостверджуватимешся і пишатимешся собою. Але як тільки ти припустишся найменшої помилки або зіткнешся з невдачею, твоя самооцінка відразу впаде.

Тобі необхідно зрозуміти та прийняти одну просту істину: ти – це не твої здобутки чи провали. Вони бувають у житті кожної людини, і важливо лише те, як ти з ними справляєшся.

Щоби твоя самооцінка була стабільною, тобі необхідно перестати уособлювати себе з тим, що ти робиш.

Ти готовий піти на все, аби здобути перемогу

Раніше ти міг дотримуватись певних правил, діяти, не порушуючи встановлених тобою принципів. Але тепер тобі не важливо, як саме ти досягаєш бажаного результату: у гонитві за новим досягненням ти готовий піти на все.

Тебе перестала бентежити нечесна боротьба, ти навчився виправдовувати себе і свої дії, йти по головах, ставити свої інтереси понад інші.

Але настане момент, коли ти більше не зможеш ігнорувати той факт, що ти перетворився на зовсім іншу людину. І твоє розчарування в собі може бути надто болючим.

Ти бачиш у оточуючих людях суперників

Усі, хто тебе оточує, сприймаються тобою як потенційні суперники. Ти готовий будь-якої миті вступити в змагання з ними, щоб довести, хто з вас кращий і успішніший.

Звичайно, такий розклад не надто тішить твоїх рідних та друзів, та й колеги не будуть раді, дізнавшись, що ти ставиш собі за мету здобути над ними перемогу.

Повір, далеко не кожна людина потребує такого самоствердження. Постійне суперництво може сильно зіпсувати твої стосунки з оточуючими, призвести до того, що ти залишишся на самоті.

Тобі фізіологічно погано без нових досягнень

Поки твої досягнення не додаються, ти можеш відчувати тривогу, занепокоєння, страх.

Все це виливається в неуважність, тобі стає складно зосередитися, ти не можеш знайти собі місця і таке інше.

Щоб повернути себе в нормальний стан, ти зазвичай кидаєш собі або навколишнім новий виклик.

Але це допомагає лише на якийсь час: як тільки поставлене перед тобою завдання буде виконане, тобі знадобиться новий допінг.

Тобі стає нецікавим твоє коло спілкування

Звичайно, сама по собі ця ознака не говорить про те, що ти впав у залежність від своїх досягнень. Проте він працює разом із іншими пунктами.

Якщо ти почав помічати, що зустрічі з друзями стають дедалі рідкісними і тобі нудно поруч із ними, оскільки вони не поділяють твоєї спраги суперництва, ти залежний.

Швидше за все, ти шукатимеш людей зі схожими інтересами – тих, хто любить змагатися та страждає від синдрому досягаторства.