Найчастіше модифікації йдуть на користь автомобілям, і з кожним роком вони стають потужнішими при тому ж обсязі двигуна, безпечнішими та комфортнішими.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Але є чимало особливостей ретро-автомобілів, які були не такі погані, як їх описують.

Хромовані бампери

Пам'ятаєш ті хромовані бампери, що стояли, наприклад, на класичних Ладах? Були й елегантніші округлі бампери, як, наприклад, на ГАЗ-21 або зарубіжних ретро-автомобілях.

Крім того, що вони яскраво виділялися на тлі всього кузова та додавали автомобілю певного шарму, вони ще й виконували захисну функцію для автомобіля, у цьому випадку візуально.

Але приблизно у 80-х виробники вважали, що краще відмовитися від хромованих бамперів на користь тих, що йдуть нарівні з кузовом, адже це дозволить створити більш гармонійний дизайн.

Проблема сучасних бамперів, що йдуть нарівні з кузовом, у тому, що навіть при невеликому ударі про інший автомобіль, наприклад, під час паркування, вони легко тріскаються та ламаються, оскільки зроблені із пластику.

Хромований бампер дозволяв виробляти контактну парковку, тобто до «удару», не боячись пошкодити як свою, так і чужу машину.

Повнорозмірні запасні колеса з простим доступом

З метою економії простору, а також засобів, виробники поступово відмовляються від практики комплектації нових автомобілів запасними колесами.

Адже ще недавно багато машин, крім дуже компактних екземплярів, мали в багажнику запасне колесо, повністю готове до експлуатації без будь-яких обмежень.

Виробники вважали це «поганою» особливістю, адже запаска займає чимало місця, навіть якщо вона розміщена у своєрідному люку в багажнику.

Тому її спочатку помістили під багажник, а потім взагалі почали прибирати, замінюючи на чи не одноразовий диск з дешевою шиною, на якому можна їхати не швидше 60 кілометрів на годину.

Ручне відкривання вікон

Та сама річ, яка дратувала у старих автомобілях, коли доводилося крутити рукоятку, щоб відкрити вікно.

Сьогодні навіть у базових комплектаціях встановлюються електропідйомники, але краще це були б старі добрі ручки.

Справа в тому, що дешеві електричні системи відкривання вікон ненадійні і можуть вести себе дуже непередбачувано. В умовах морозу вони можуть взагалі відмовитися працювати.

Крім того, їх ремонт вимагатиме знань в електриці. Інша справа – ручне відкривання. Так, це незручно, особливо якщо скло затиснене або механізм заіржавів, і тоді крутити ручку стає складно.

Але якщо механізм гаразд, відкривання відбувається іноді навіть швидше, ніж з електронною системою.

Стандартні керма

Якщо порівняти керма сучасних автомобілів, особливо середнього та високого класу, з кермами ретро-машин, то останні виявляться просто навколо з сигналом посередині.

Нові керма - це своєрідні гаджети, які мають не тільки стильніший і ергономічніший дизайн, але і безліч можливостей для взаємодії з вбудованими системами на кшталт перемикання радіостанцій, відповіді на дзвінок і так далі.

Це справді спрощує взаємодію, але несе значне подорожчання цього вузла та падіння його надійності.

У цьому плані старі керма краще, адже в них просто нема чому ламатися. Крім того, у старих кермах найчастіше використовувалися більш жорсткі та надійні матеріали.

Так, з точки зору безпеки нові керма краще, адже вони не зламають тобі ніс і щелепу при аварії, але в повсякденних завданнях старі керма відчуваються вагоміше - відчуваєш, що керуєш автомобілем, а не граєш у гонку на комп'ютері.

Багатомісні сидіння

Сьогодні в автомобілі воліють ставити ковшеподібні сидіння на кшталт тих, що встановлені в спорткарах. Такі сидіння більш ергономічні та дозволяють не напружувати м'язи спини та шиї під час водіння.

Старі ж сидіння не відрізнялися особливою ергономічністю і були більше схожі на дивани, придатні для розслаблення, а не водіння. Але в них була одна приємна особливість — можливість розміщення більшої кількості людей.

Там, де зараз є роздільник між передніми сидіннями і розташовується важіль коробки, колись був єдиний диван за типом того, що стоїть на задньому ряду.

Це дозволяло без особливого дискомфорту розташуватись посередині ще одній людині.

Так, це не безпечно і завдає водієві певного дискомфорту, адже перемикати передачі стає складніше, але все ж таки.

Висувні фари

Якийсь час приблизно з початку 80-х і до кінця 90-х в автомобілях встановлювалися висувні передні фари. Вони, як правило, висувалися при включенні далекого світла, а решту часу знаходилися нарівні з капотом.

Поступово такі фари стали замінюватися на статичні внаслідок їхньої вищої вартості, адже був необхідний підйомний механізм.

Разом із висувними фарами пішов і той шарм, який був притаманний автомобілям 90-х, що відрізняло їх від інших епох.

Перевагою висувних фар було і те, що вони могли мати практично будь-які габарити, на відміну від тих, що вбудовані в передній бампер.

Це дозволяло, наприклад, встановлювати великі потужні фари далекого світла на позашляховики, які, якщо вони не потребували, ховалися в капот і погіршували аеродинамічні властивості.

Примітивні інтер'єри

Сьогодні автомобілі перетворюються на щось на зразок консолі управління болідом Формули-1 або навіть в кокпіт винищувача, настільки в них багато різних кнопок і перемикачів, незважаючи на повсюдне використання сенсорних екранів для керування.

І це добре, адже водій має доступ до тонких налаштувань та може краще контролювати машину. Але водночас це призводить до зменшення надійності та подорожчання, в тому числі ремонту.

А знаючи те, як швидко виробники знімають автомобілі з конвеєра, знайти оригінальну запасну частину для деталі інтер'єру, що зламалася, буде проблематично.

Інша справа – старі інтер'єри. Вони примітивні, нерідко в буквальному значенні слова дерев'яні і практично не мають кнопок і перемикачів.

Зате трохи що, ти можеш сам все полагодити і легко знайти потрібну деталь, адже приблизно така ж коштує як на старших, так і на молодших моделях того ж бренду.