Людське бажання допомагати іншим має найдавніше коріння, власне, так ми вижили і опинилися на верхівці харчового ланцюга. Допомагаючи комусь від щирого серця, ми відчуваємо почуття, близьке до радості, що не здається логічним.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Адже доводиться докладати зусиль, витрачати час, можливо, гроші чи інші ресурси, не розраховуючи на вигоду. Однак безоплатна, можливо, й жертовна допомога не завжди доречна.

Деяким людям це не потрібно чи навіть виявиться шкідливим. Інші — просто негідні такого ставлення, адже, отримавши його, вони стають ще більш розбещеними чи розпещеними.

Розглянемо кілька ситуацій, коли слід припинити комусь надавати допомогу.

Допомога перетворюється на обов'язок

Існують сценарії, коли ти дійсно зобов'язаний допомагати, незважаючи на все інше.

Наприклад, своїм батькам, особливо коли вони стануть старими. Але зараз йдеться про інший тип обов'язку, коли ти допомагаєш цілком дієздатній людині у світанку сил.

Мабуть, допомагав уже стільки разів, що виробилася звичка, не дотримуючись якої, відчуваєш розчарування, навіть якусь внутрішню втрату.

Варто добре подумати, чи справді ти все ще хочеш допомагати, чи це стало важкою ношею, якої хочеться позбутися?

Будь готовий до того, що на тебе образяться, як тільки перестанеш надавати звичну допомогу. Якщо таке станеться, то ти все зробив правильно, тільки треба було припиняти раніше.

Допомога перетворилася на опіку

Тут легко заплутатися, особливо якщо людина для тебе справді важлива. Різниця між допомогою та опікою суттєва.

У першому випадку ти робиш те, що твій знайомий не може зробити сам. Це необов'язково має відношення до фізичних можливостей, ймовірно, він недостатньо рішучий, кмітливий чи просто не має потрібних навичок.

У другому випадку ти робитимеш за нього те, що він і сам цілком може зробити.

Виходить, що це свого роду опіка над дорослою та здоровою людиною. Це слизька доріжка, вимощена добрими справами і здатна завдати більше шкоди, ніж користі.

Підопічний втрачає самостійність і потрапляє у залежність, а в тебе з'являються додаткові зобов'язання. У перспективі – ви обоє залишаєтеся у програшному становищі.

Допомога змушує відмовитися від принципів

Мораль і цінності дуже вразливі, якщо відступиш — і вони вже не є такими непорушними. Потім відхиляєшся в бік ще й ще, поки не втрачаєш свої цінності з поля зору.

Бажання допомогти комусь має зіставлятися із реальними можливостями. Якщо такі дії суперечать твоїм переконанням, необхідно переглянути характер та ступінь допомоги.

Необов'язково спалювати всі мости, але слід правильно розставляти пріоритети, перш за все залишаючись вірним собі.

Допомога не змінює цієї людини

Незважаючи на найчистіші мотиви та найкращі наміри, твоя допомога може виявитися марною. Принаймні у перспективі. Витрачаючи власний час та енергію, звертай увагу на зміни або їх відсутність.

Ти не зможеш допомагати людині вічно і мусиш прямо чи неявно підводити її до бажаних змін, які підуть їй на благо.

Можна багато зробити для свого ближнього, але неможливо насильно провести його внутрішню трансформацію. Тут необхідні воля та бажання цієї людини.

За їх відсутності допомога перетворюється на стомлюючий та марний процес.

Допомога стикається з драмою

Допомога може виражатися різними способами. Наприклад, деяким потрібний слухач, якому можна просто розповісти про проблеми, занепокоєння та світову несправедливість.

Згода вислуховувати, підбадьорювати і давати поради може стати контрпродуктивною, якщо лише підживлює драму, що розігрується, або взагалі перетворюється на конфлікт.

Після такого вже тобі потрібно відновлювати душевний спокій, тому людині може бути тільки й хотілося розкидати свої негативні емоції.

Важливо помічати різницю між людиною, яка дійсно потрапила в складну ситуацію, і звичайним скигликом. Другому ти ніяк не допоможеш, тільки згаяєш час і сили даремно.

Допомога не цінується

Тут все більш-менш очевидно. Якщо твої дії залишаються непоміченими або неоціненими, то вони не варті витрачених зусиль.

Подяка - це базова, природна ціна за допомогу, не отримавши її, ти залишаєшся у змішаних почуттях. Не найприємніший стан — десь між нерозумінням, злістю та самооцінкою, що падає.

Перестань допомагати і подивися, як зміняться ставлення та світосприйняття тієї людини. Швидше за все, ніяк, отже, тобі ж краще — можеш допомогти комусь іншому, хто оцінить.

Допомога стає обмеженням

Допомога, як і просто поради, має бути свідомою, адже не бажаючи того, можна нашкодити. Пам'ятаєш, як тебе плавати вчили?

Спершу підтримували, а потім просто кинули у воду. Несподівано було, борсався і якось виплив, зате навчився.

Твоя допомога не повинна заважати розвитку людини, відходь у тінь, навіть якщо вона тобі дуже дорога.

Знаходься поруч, будь готовий простягнути руку, але не роби цього раніше. Аж раптом випливе самостійно? Цьому ти його навчив, це і буде найкраща допомога.

Допомогу сприймають як належне

Буває важко розпізнати, коли щирі та добрі наміри експлуатуються. У це не хочеться вірити, адже зазвичай ми допомагаємо людям, які нам дорогі.

Якщо доброту надто довго використовують, вона може перетворися на ненависть. Не доводь до цього, зупинись хоча б на нейтралітеті.

Допомога - це твоя ініціатива, але не обов'язок, вона не повинна знецінюватися до природного стану справ. Краще допоможи собі позбутися прихильності такого характеру, май самоповагу.

Допомога стала твоєю залежністю

Насправді допомога, яка не винагороджується нічим матеріальним, все одно не зовсім безкорислива. Надавши допомогу, ми здатні відчути цілий спектр різних почуттів та емоцій від радості до підвищення самооцінки.

Деякі так самостверджуються, відчуваючи, наскільки важливу роль відіграють у житті іншої людини. Тільки тут двосторонній рух. Виробляється і зворотна залежність, коли ти вже не знатимеш, як інакше самоствердитися.

У результаті підвищуватимеш ставки, нехтуючи турботою про себе і своє життя. Це вже не через те, що ти такий добрий і добрий, швидше, безвільний.

Все закінчиться моральним та фізичним виснаженням, і зовсім не факт, що тобі тоді нададуть пропорційну допомогу.

Як перестати допомагати?

Таке рішення може бути важким, але часто необхідним. Вибір кроків щодо скорочення допомоги або повного її припинення залежить від причин та обставин. Насамперед оціни, наскільки це стало важко для тебе.

Витрачаєш занадто багато сил, часу, коштів? Це позначається на рівні добробуту твого життя? Значить, точно потрібно вживати заходів.

Усвідом межі, відокремивши себе від об'єкта, якому надається допомога. Ви не єдине ціле, можливо ваші цінності, плани на майбутнє і навіть сприйняття світу не мають нічого спільного.

Поставити себе на перше місце у списку пріоритетів – не егоїзм, а природний вибір. Втім, ніщо не заважає тобі зберегти співчуття і залишатися поряд. Допомога може бути переглянута на рівні стратегії чи інтенсивності.

Можливо, про це варто поговорити з тією людиною, пояснивши, що чому відтепер змінюється. Далі прийматимеш рішення, виходячи з отриманого відгуку. Можливо, ти взагалі не в змозі допомогти, і тут потрібне втручання професіоналів, чи то фахівець із банкрутства чи психотерапевт.

У будь-якому випадку пам'ятай про головний сигнал: якщо допомога, що надається, більше не приносить тобі позитивних емоцій, значить, ти більше не можеш собі це дозволити.