Знайти своє справжнє покликання – завдання не з простих. Насамперед тому, що такого покликання не існує. Ця концепція побудована на ідеї, що кожна людина має призначення, заради якого вона живе.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

І найчастіше під покликанням розуміють саме роботу – професію, якою ти маєш віддати більшу частину свого життя.

Але життя надто довге, і надто часто умови, в яких ти перебуваєш, кардинально змінюються. Цьому сприяє науковий прогрес, зміни на ринку праці, усунення твоїх власних цінностей, зміна інтересів тощо.

Якоїсь миті ти можеш зрозуміти, що тебе не влаштовує твоя низькооплачувана спеціальність або тобі нудно працювати у своїй професії і ти себе вичерпав.

Чи означає це те, що ти зраджуєш своє покликання? Якщо ти віриш у описану вище концепцію, мабуть, так.

Ми зібрали кілька помилкових уявлень, на яких будується ідея про твоє покликання, щоб ти міг критично оцінити ситуацію.

Ти впевнений, що про своє покликання людина повинна знати з дитинства

Занадто наївно вважати, що людина з самого дитинства розуміє, ким вона стане, коли виросте. Звичайно, іноді такі приклади зустрічаються, але це, скоріше, виняток із правил.

Найчастіше дитячий вибір професій можна назвати дивним. Ти можеш мріяти стати морозивником, щоб їсти стільки солодкого, скільки тобі захочеться, або мріяти бути пожежником просто тому, що подивився фільм про їхню роботу.

Дитинство – період, коли ти лише вчишся розумітися на тому, чим тобі подобається займатися.

Спочатку ти вибираєш професії з тих, які ти бачиш довкола себе чи на екрані, твій вибір може бути випадковим.

Потім ти пробуєш себе у певних заняттях, дізнаєшся більше про нюанси спеціальностей, які тебе цікавлять. Розуміння, де ти хочеш працювати, як правило, приходить із дорослішанням та набуттям досвіду.

Ти думаєш, що покликання – одне і на все життя

Ти можеш вірити в те, що кожна людина має покликання на все його життя. Але поглянь на це більш реалістично: твоя професія може зникнути з часом, втративши актуальність, або тебе можуть замінити машини.

Наука та технічний прогрес не стоять на місці, світ навколо тебе змінюється з шаленою швидкістю. Знання старіють так швидко, що навчальні програми не встигають за цими змінами.

Можливо, у твоїх бабусь та дідусів, дядько та тітка, батьків вдалося пропрацювати все життя в одній професії або навіть на одному місці. Але будь чесний: навряд чи ти повториш їхню долю.

Ти вважаєш, що знайти своє покликання = досягти успіху

Ти можеш бути впевненим, що покликання забезпечить тобі успіх.

Однак реальність така: не кожна успішна людина знайшла своє призначення і задоволена тим, ким вона стала. Успіх часто плутають із покликанням, але ці речі можуть бути непов'язані.

Ти можеш досягти успіху, просто вклавши у просування своєї ідеї більше грошей, ніж хтось інший. Або піднятися на обмані людей та фінансових махінаціях.

Чи вважатиметься це успіхом, який ти досягнув завдяки своєму покликанню? Дуже навряд, просто в процесі досягнення мети ти використав усі можливі засоби.

Загалом, ти можеш бути успішним і при цьому ненавидіти те, чим ти займаєшся, відчувати нудьгу, виконуючи свої обов'язки, мріяти про щось зовсім інше.

Ти вважаєш, що твоє покликання – це і є сенс життя

Знайти своє покликання – не однаково знайти сенс життя. Ти можеш знайти роботу, яка повністю задовольняє тебе, приносить радість, дозволяє створювати для себе комфортні умови тощо.

І при цьому ти заздритимеш тим, хто створив сім'ю і завів дітей, або тим, хто має можливість у будь-який момент зірватися і поїхати в подорож, не переживаючи про дедлайни та наради.

Сенс життя — не в пошуку призначення, особливо якщо під цим поняттям ти маєш на увазі роботу. Сенс життя - це жити і отримувати максимум позитивних емоцій, задовольняючи свої потреби та бажання.

А що саме дозволить тобі це зробити – залежить лише від твоїх уподобань та переконань.

Ти вважаєш, що покликання визначають твої таланти

Ти можеш щиро вірити, що покликання людини завжди має бути засноване на її талантах. Наприклад, якщо людина любить малювати і з дитинства робить це добре – їй необхідно й надалі займатися саме цим.

Але в такому разі виникає питання: що робити тим, у кого жодних нахилів не виявлено?

Є безліч людей, які постійно пробують нові хобі та змінюють роботу просто тому, що не можуть знайти щось своє, те, що виходило б у них краще за все інше.

Люди без певних талантів теж мають чимось займатись. Тут ідея про покликання знову зазнає поразки.

Ти думаєш, що покликання повинне допомагати людям

Далеко не всі професії спрямовані на те, щоб надавати людям допомогу.

Хтось працює, щоб задовольняти потреби людей, хтось розвивається у сфері розваг, хтось створює дизайнерські речі для естетів тощо. Відмовся, нарешті, від поділу професій на важливі та неважливі.

Це надто примітивно: так чи інакше будь-яка спеціальність важлива. І вибирати собі роботу потрібно явно не тому, наскільки вона соціально значуща і схвалена суспільством.

Ти вважаєш, що покликання має даватися тобі легко

Існує міф, що якщо людина знайде своє покликання, вона досягне в ньому успіху без жодних труднощів. Все даватиметься йому легше, ніж іншим, і він швидко досягне вражаючих результатів.

Насправді, це не працює. Навіть якщо тобі пощастить і ти знайдеш роботу, яка тобі подобатиметься і дозволятиме реалізовувати свій потенціал, розкриваючи нові таланти, тобі все одно доведеться довго й наполегливо працювати.

Високі результати не з'являються власними силами, їх потрібно досягти.