Кожному з нас на життєвому шляху рано чи пізно доводиться проходити через якісь складності. Тож страждання неминучі.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Жаліти себе в цьому випадку - правильно, адже ти повинен ставитися до себе як до кращого друга, давати собі відпочити, всіляко підтримувати себе.

Однак як тільки жаль перетворюється на звичку і ти починаєш скаржитися на своє життя всім навколо, варто пригальмувати. Страждання, як не дивно, можуть сподобатися, і тоді ти вже не захочеш ставати щасливим.

Ось кілька ознак, що ти не збираєшся припиняти страждати та скаржитися.

Ти ставиш себе у позицію жертви

Коли стикаєшся з життєвими труднощами, ти ставиш себе у позицію жертви замість того, щоб вирішувати проблеми.

Ти демонструєш, наскільки ти безпорадний у ситуації, як тобі важко, як несправедливо те, що відбувається з тобою в даний момент. Тим самим ти намагаєшся досягти відразу кількох цілей.

По-перше, ти привертаєш до себе увагу оточуючих, отримуєш від них пропозиції допомоги. Що частіше ти потрапляєш у складні ситуації, то більше співчуття викликаєш в інших людей. Тож тобі стає вигідно страждати все частіше, з часом підвищуючи ставки.

По-друге, ставлячи себе в позицію жертви, ти виправдовуєш свою бездіяльність. Коли ти переконуєш себе та інших у тому, що ти не зможеш упоратися з проблемами поодинці і можеш зі спокійною совістю продовжувати тупцювати на тому самому місці.

Ти вважаєш своїм головним інструментом оточуючих

Згодом твої успіхи можуть перестати приносити тобі радісні емоції. Точніше, ти зрозумієш, що зазнавати невдач для тебе – вигідніше.

Адже в цьому випадку ти отримуєш безмежну підтримку та увагу з боку оточуючих. І ти не соромишся приймати допомогу завжди, коли тобі її пропонують.

Адже у твоєму розумінні кожна людина – це ресурс для досягнення тобою бажаної мети. Таким чином, ти рано чи пізно можеш перестати сприймати людей як особистостей.

Ти завжди знаходиш причину для скарг

Навіть якщо в тебе, начебто, все добре в житті, ти все одно здатен знайти привід для скарг. Ти бачиш негатив у кожній події, яка з тобою відбувається.

Якщо нічого поганого немає - ти вдаєшся до різних хитрощів: наприклад, гіперболізуєш навіть найнезначніші мінуси, знецінюєш свої досягнення, порівнюєш себе з іншими людьми, як правило, успішнішими, і так далі.

Тобі головне – знайти привід поскаржитися будь-кому, а чи вагомою буде ця причина – неважливо.

Ти звинувачуєш когось іншого у своїх проблемах

Коли у твоєму житті щось трапляється, ти завжди звинувачуєш у цьому оточуючих. І неважливо, що саме в тебе сталося – ти спізнився на роботу, помилився у звіті чи посварився із близькою людиною.

Ти нізащо не зізнаєшся собі чи комусь іншому в тому, що вийшов із дому надто пізно, переглянув помилку через свою неуважність або зірвався на близького просто тому, що збирав у собі негативні емоції весь день.

Звинувачувати інших людей у своїх проблемах зручно – так ти можеш продовжити страждати, змушуючи оточуючих відчувати себе винними та допомагати тобі розбиратися з твоїми проблемами.

Як мінімум у тебе вдасться привернути до себе увагу та отримати співчуття.

Ти не відчуваєш радість від досягнення поставленої мети

Згодом ситуація може змінитися, і ти почнеш досягати поставленої мети. Зазвичай це приносить людині почуття задоволення та радості. Але ти можеш зіткнутися з іншими відчуттями: апатії, байдужістю та занепокоєнням.

Якщо кожного разу, коли ти досягаєш бажаного і виводиш своє життя на новий рівень, ти практично не відчуваєш позитивних емоцій, швидше за все, тобі дуже подобається страждати та скаржитися на життя.

А коли в тебе все добре – приводів для скарг не залишається, тобі доводиться вийти зі звичної для тебе позиції жертви.

Ти знецінюєш чужі успіхи

Коли бачиш людину, якій, незважаючи на всі труднощі, вдалося досягти бажаних цілей, ти всіляко намагаєшся знецінити її успіхи. Просто тому, що його приклад руйнує твою картину світу.

Адже якщо він зміг, то насправді можеш і ти. А це означає, що ти не захотів докласти зусиль, подолати свою лінь, взяти на себе відповідальність за своє життя і почати робити хоч щось.

Неприємно миритися з відчуттям, що ти один є хазяїном своєї долі. Особливо якщо це почуття заважає тобі продовжувати зі спокійною совістю страждати та скаржитися на життя всім, хто тебе оточує.

Ти живеш минулим

Ти нескінченно шкодуєш про те, що втратив багато відмінних можливостей змінити життя на краще, що не зміг впоратися зі своїми емоціями та вчасно виправити свої помилки.

Але шкодувати про це = щодня вибирати страждання замість того, щоб зробити висновки та рухатися вперед. Тобі вигідна бездіяльність.

Поки ти нічого не робиш тут і зараз, зараз плавно перетікаєш у твоє минуле, про яке ти також можеш шкодувати. І ти не можеш дозволити собі проґавити нові приводи для страждань.

Ти відчуваєш постійне почуття тривоги

Ти можеш постійно переживати з приводу і без - прокручувати в голові сотні негативних сценаріїв, навіть якщо вони будуть зовсім малоймовірні, метушитися там, де від тебе взагалі нічого не залежить, і так далі.

Якщо тривога стала твоїм звичайним станом – тобі явно настав час на прийом до психотерапевта. Адже це почуття сильно тисне на тебе, пригнічує та знижує твою працездатність.

Якщо ж ти не збираєшся нічого міняти - можливо, тебе просто влаштовує такий розклад, і тобі подобається страждати.