До 36 років я зрозумів, що жіноча ініціатива — одна з найпрекрасніших речей у світі. Найчастіше активною стороною у відносинах був я. Мав першим висловити симпатію, запросити на зустріч, спланувати розваги за двох.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Доленосні рішення начебто початку спільного життя теж залежали від мене. Це завжди напружувало: на мені й без того висіла купа зобов'язань, які я виконував самотужки. Тому відповідальність у парі я хотів поділяти з партнеркою. Але стикався з тим, що жінки були переконані: їх мають обирати, кликати та щось за них вирішувати.

Очікування дій від чоловіка прирівнювалося до мудрості та жіночності.

Я можу зрозуміти їх. Коли ростеш у патріархальній родині і дивишся казки, де на героїні на кшталт Рапунцель чекають порятунку від принца, сценарії в голові формуються схожі. Потрібен час, щоб розібратися, чи підходять вони тобі або тупо нав'язані.

І я погоджувався на ці правила. Пояснював собі це тим, що якщо я чоловік, то я мушу. А потім вперше зіткнувся з ініціативою, яка виходила від дівчини. Вона запропонувала не лише зустрітися, а й обрала місце та час. Тоді я подумав: «Серйозно? Так буває? Це охренеть як приємно!

Жіноча ініціатива, як на мене, стримується звичним розкладом гендерних ролей. Якісь прояви у бік чоловіків досі не схвалюються у суспільстві. Установки звучать приблизно так: «Чоловік повинен робити перший крок», «Це не ти маєш бігати за чоловіками, а вони за тобою». Це таке ж старе, як історія про хранительку вогнища та здобувача мамонта.

Тому що треба робити не так, як заведено, а як хочеться. Наприклад, пропонувати щось перше. Звісно, з'являються нові ризики – тобі можуть відмовити.

Але якщо вже відверто, очікування до згоди теж не наближає.

Як все зазвичай відбувається? Жінка чекає на ініціативу і не наважується озвучити свої бажання. Чекає, коли її покличуть на побачення, запропонують з'їхатися або одружитися. Але – камон! — все, що стосується двох, має обговорюватися, а не ставати одностороннім рішенням.

Давайте на прикладі одруження. Готові до цього етапу мають бути обидва. Зміни, які відбудуться у парі, стосуються двох. Чому тоді рішення про це приймає одна людина і вона має покликати іншу?

Нормально, коли жінка озвучує готовність чи бажання, а партнер дає зворотний і позначає, якому етапі він. Можна зійтись у своїй готовності до цього кроку, а може, хтось із пари поки що відстає чи сумнівається.

Змоделюємо діалог. Вона йому: «Слухай, я хотіла б вийти за тебе. По-перше, я тебе кохаю. По-друге, побачила тебе за різних обставин і скрізь ти молодець. По-третє, відчуваю, що відносини потребують розвитку, нового рівня відповідальності. А ти як думаєш?"

Далі чоловік може підхопити. Наприклад: «Згоден з усіма пунктами, і сам вважаю, що ми обидва готові. Але мене тягне те, що в нас немає…» І далі партнер виносить на обговорення свої побоювання та страхи. Це круто, тому що припущення замінюються фактами.

Це формує між партнерами поле для комунікації, де всі моменти можна прояснити, а не терзати себе гіпотезами та чекати.

Головне, щоб обговорення будувалося за правилами ненасильницького спілкування: з повагою до почуттів одне одного, без маніпуляцій та продавлювань.

Щоб не було відчуття, що я висловлюю непопулярну думку, знайшло опитування на цю тему. У ньому у 1600 респондентів запитали: «Як ви ставитеся до ситуації, коли ініціатором романтичного знайомства між чоловіком і жінкою стає жінка?» І результати показали, що 52% чоловіків вітають таку ініціативу. А 53% раді їй і на старті стосунків.

Звичайно, є категорії чоловіків, яким жіноча ініціатива точно не сподобається. Серед них прихильники патріархату, маскулінності, мачізму, сексизму, тиранії. За їхньою логікою, це позбавляє їх права вибору та мужності. Але якщо ви хочете будувати відносини на рівних і приймати рішення разом, може, це все ж таки не ваш варіант?

Також є жінки, яким зручно, коли обирають за них. Це теж позиція, і так може бути. Головне, щоб це був їхній особистий вибір. Тому що я зустрічав ситуації, коли це було радше актом жертовності, ніж відображенням позиції.

Всім же, хто хоче брати участь у парі на рівних, хочу сказати: якщо у вас є внутрішнє бажання — ініціюйте. Запропонуйте партнеру розділити сімейний бюджет, зайнятися сексом вранці, одружитися, завести дітей чи розійтися. Обговорюйте разом будь-яку зміну, яка стосується вас двох. Жіноча ініціатива – це кайф.