Важко відшукати людину, яка б не хотіла взагалі жодних змін і була повністю задоволена життям. Таке можливо, якщо досягти щастя через самореалізацію.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Переважна більшість людей у ​​світі хотіла б позитивних змін, багато хто прямо про це заявляє і начебто навіть приступає до дій.

Однак до відчутного результату дістаються одиниці. Трагедія розгортається у двох актах. Декларація намірів значить готовність до змін. У свою чергу, якщо не бути готовим, всі дії отримують ту саму приставку «начебто», «начебто».

Не стоїш на місці, кудись плетешся, але це скоріше для заспокоєння совісті або для того, щоб справити враження на оточуючих.

Попереду не видно мети, її образ розмитий навіть уявою. Такий похід приречений на провал, зміни залишаються лише мріями.

Що означає бути готовим до змін

У загальній формі це означає усвідомлювати, що заради чого і яким чином ти робитимеш. У плані не повинно бути білих плям, різночитань та недомовок.

Чим більше розмитих визначень, безладних ділянок, тим нижчий рівень твоєї готовності. Простіше кажучи, готовність до змін — це суворий перелік справ, розрізнені яскраві образи, тобто мрія.

План індивідуальний, складається під особисті переваги людини, причому враховуються її справжні цілі та амбіції. Однак є низка універсальних питань, які допоможуть виявити рівень готовності до змін.

Розуміння

Все починається з визначення головної проблеми, яку потрібно вирішити. Що змушує думати про зміни? Нестача грошей чи набридла робота, можливо, нещасливі стосунки чи бажання переїхати в інше місце?

Далі визначається, що має змінитися у твоїй поведінці та способі життя задля досягнення поставленої мети. Нарешті, розглядаються перешкоди, що не дозволяють відбутися необхідним змінам.

Реалізація

Будь-яка мета може бути досягнута різними способами. Слід розглянути найбільшу кількість варіантів.

Намагаючись вибрати найкраще рішення, орієнтуйся на власні принципи, здібності та можливості. Готове рішення виглядає як покроковий план, що складається з багатьох пунктів.

Чим більше в ньому подробиць, тим вище твоє усвідомлення ситуації та ймовірність досягти бажаних змін. Однак найкращий план нічого не вартий, якщо не приступити до його реалізації.

Моделі, що дозволяють визначити рівень готовності

Не бути готовим до змін і не бажати змін — це певною мірою одне й те саме. Принаймні обидва стани призводять до єдиного результату, а саме до відсутності змін. Процес не почнеться зовсім або завершиться у першої, навіть незначної перешкоди.

Професійні психологи виробили безліч моделей з метою оцінки рівня готовності людини до змін.

Ми розглянемо чотири різні теорії прогнозування.

Модель РІСТ

Це одна з найпопулярніших моделей, сформульована ще у 1980-х роках. За допомогою цього методу можна не тільки виміряти рівень готовності людини до змін, а й підвищити її. Для цього потрібно регулярне звернення до моделі, щоб відстежувати прогрес.

Тут потрібно внести додаткове пояснення. В оригіналі модель називається GROW (з англійської – РІСТ) – це абревіатура, яку ми зараз розшифруємо. Мета (Goal) - встановлення короткострокових та реалістичних цілей.

Або вибір низки цілей на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу. Реальність (Reality) - аналіз існуючого становища та оцінка майбутнього шляху. Варіативність (Options) - Вибір стратегії для досягнення мети. Воля (Will) – визначення умов та дати, коли ти почнеш діяти.

Важливо відзначити, що цілі ставляться до оцінки реальності. З одного боку, це розширює рамки, що дозволяє людині дивитися вперед без огляду на минуле. З іншого — може вимагати перегляду, якщо цілі виявляться нереалістичними.

Транстеоретична модель

Ця модель виникла в результаті злиття складного набору психотерапевтичних підходів.

П'ять етапів описують шлях, який необхідно пройти будь-якій людині, щоб досягти довгострокових змін у житті. Попередній роздум — це можна порівняти з реалістичною мрією. Виникає якийсь бажаний образ, що затьмарює все інше.

Наступний крок – глибокий роздум. Образ змін розкладається на складові, кожна їх аналізується окремо. Потім настає підготовчий етап із переходом до дій.

Останній пункт моделі називається "обслуговування". Досягнуті результати необхідно підтримувати, інакше позиції можуть бути втрачені. Транстеоретична модель має на увазі, що в тебе може бути різний ступінь готовності.

Тобто це не лише «готовий» чи «не готовий», а й безліч прикордонних станів, з якими можна працювати. Наприклад, ти готовий до регулярних занять спортом, але все ще не можеш кинути курити.

Теорія самовизначення

Відповідно до теорії самовизначення, люди мають три основні потреби. Наявність соціальних зв'язків та підтримки.

Почуття контролю над своїм життям через прийняття відповідальності за дії та вчинки. Компетентність – наявність високих професійних навичок.

Задоволення цих потреб призводить до посилення внутрішньої мотивації, ефективного функціонування та прагнення особистісного зростання.

Якщо потреби не задовольняються, людина опиняється в негативному середовищі, де особистісне зростання неможливе або вкрай утруднене. Уяви, наскільки простіше досягти змін у житті, якщо в тебе є група підтримки, особисті досягнення в минулому та повне розуміння майбутніх цілей.

Мотиваційне інтерв'ю

Незважаючи на назву, ця модель допускає як роботу з професійним психологом, так і самостійну підготовку.

Найчастіше мотиваційне інтерв'ю використовують для боротьби зі шкідливими навичками на кшталт куріння, нездорового харчування, зловживання алкоголем.

По суті, це підготовча бесіда, яка заохочує до відкритості запитань і відповідей. Під час розмови слід шукати аргументи на користь того, що ти готовий, бажаєш і можеш досягти змін.

Однак мотиваційне інтерв'ю — це скоріше допоміжний інструмент, який може бути ефективним у зв'язці з іншими моделями, описаними вище.