Відносини – складна річ. Це зіткнення двох намірів, сприйняттів, припущень, інтерпретацій та поведінки. І нерідко саме воно призводить до конфлікту, що приносить біль.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Але якщо твій кривдник перед тобою вибачається, вона проходить. Але буває, що людина вибачається нещиро, бажаючи досягти свого.

Він вдається до маніпулятивних вибачень, які приносять навіть більше болю, ніж їхня відсутність.

Щоб не потрапити на такий прийом, варто знати, якими вони бувають.

«Мені шкода, що це тебе образило»

Ця фраза є прикладом маніпулятивного вибачення з перекладанням вини. Воно потрібне для того, щоб перевести фокус відповідальності на тебе самого, третю особу чи ситуацію.

Наприклад, замість визнати свою провину і висловити жаль за те, що сталося, співрозмовник каже: «Мені шкода, що це тебе образило», що найчастіше означає: «Мої дії образили тебе, але мені все одно».

Або зазначає: «Я шкодую, що ти на мене образився», натякаючи, що тобі взагалі цього не варто було робити. Найхитрішою звучить фраза «Пробач, якщо я тебе образив». На неї легко піддатися через перше слово, яке зазвичай висловлює щирість у проханні прощення.

Але слово «якщо» є ключовою ознакою маніпуляції: воно відображає, що людина в глибині душі не хоче визнавати, що її вчинок чи слова були неправильними і могли завдати тобі болю.

Але варто зазначити, що люди не завжди вимовляють подібні фрази заради того, щоб контролювати твої думки та поведінку.

Важливо розглядати їх у контексті, а не просто як пряму ознаку маніпуляції. Наприклад, якщо людина говорить подібну фразу і змінює свою поведінку, чує тебе, намагається зрозуміти твою думку і це помітно, бити на сполох не варто.

Але якщо він і після вибачення продовжує гнути свою позицію, а також його слова звучать нещиро та награно, то задумайся, чи варто йому довіряти.

«Чудово! Вибач, добре? Тепер ти щасливий?»

Після такого вибачення важко відчути себе щасливим і відпустити біль, який тобі завдала людина.

Воно вимовляється у тому, щоб припинити незручну розмову, але заодно не визнавати свою неправоту. Ти розумієш, що воно фальшиве, але співрозмовника твої припущення мало хвилюють.

Йому потрібно, щоб ти погодився з його думкою лише через те, що він дав тобі поблажку у вигляді прохання про прощення.

Не варто вестися на подібні вибачення: зрештою людина не визнає свою неправоту і продовжуватиме поводитися так, як раніше.

«Я перепрошую, але тільки якщо…»

Вибачення, яке супроводжується певними умовами, не може бути щирим. Воно означає, що твій кривдник просто намагається припинити розмову раз і назавжди.

Йому абсолютно байдуже, що ти відчуваєш, — набагато важливіше довести свою правоту і спонукати тебе чинити так, як йому потрібно.

«Вибач, але твій вчинок змусив мене зробити це»

Таке вибачення відбиває бажання перекласти вину і не брати відповідальності за свою помилку.

Співрозмовник може свідомо спотворювати факти і вивертати ситуацію так, щоб ти повірив його словам і відчув себе винним.

Але в його вибаченні може бути і частка правди, адже поведінка людини часто є сукупністю реакцій на обставини, слова та вчинки інших. У нього могло й не бути свідомого мотиву образити тебе.

Щоправда, ситуацію це вирішити не допоможе. Єдиний вихід з подібного плутанини — відкрите та чесне спілкування.

«Я не знаю, що я зробив, але мені дуже шкода»

Часто люди вибачаються через страх погіршити чи втратити спілкування з тим, хто на них скривджений. Вони можуть говорити: "Я не в курсі, чим тебе образив, але перепрошую за це".

Коли отримуєш таке вибачення, легко лютуєш, бо воно звучить фальшиво і поблажливо. Це виглядає як прохання прощення без щирого наміру отримати його та взяти на себе відповідальність.

Але таке вибачення є маніпулятивним лише у випадку, якщо людина розуміє, чим тебе образила і просто не хоче цього визнавати.

Буває, що оточуючі не підозрюють, якими вчинками тобі завдали тобі, — у таких випадках розумно проявити співчуття і пояснити, що сталося.

«Пробач, але»

Це найпоширеніше маніпулятивне вибачення. Але в ньому це тривожний сигнал того, що людина не хоче визнавати свою провину.

У широкому таке прохання про прощення можна «перекласти» як «Я знаю, що тобі боляче, але мені болючіше. Я тут справжня жертва».

«Знаєш, я просто був не в настрої»

За маніпулятивними вибаченнями завжди буде сотня причин і виправдань свого вчинку.

Людина може говорити, що була не в настрої або вчинила неприємний вчинок під тиском обставин. Але що більше він виправдовується, то менше хочеться йому вірити.

Справа в тому, що для того, хто щиро вибачається, важливі твої почуття та стосунки з тобою, а не обілення власної репутації.

Навряд чи він наводитиме виправдання своїм вчинкам — скоріше дасть обіцянку, що вони більше не повторяться. 

«Мені шкода, що я тебе неправильно зрозумів. Що ти мав на увазі?»

Таке вибачення – пряма спроба змусити тебе визнати, що проблема саме в тобі.

А якщо співрозмовнику за допомогою такої маніпуляції вдасться домогтися від тебе прохання про прощення, то він сприйме це як підтвердження твоєї капітуляції і, звичайно, скористається цим для того, щоб отримати контроль над тобою і впливати на твої дії.