Іноді на результат можуть вплинути навіть дрібниці.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Не наважуватись на відкриті переговори

Не кожен може прийти до керівника та прямо заявити про свої бажання. Тому в хід нерідко йдуть натяки чи навіть пасивна агресія.

Наприклад, людина може постійно згадувати, що горбатиться за копійки.

Але весь цей арсенал не годиться, якщо хочеться досягти мети. Тому що навряд чи ви працюєте у клубі любителів ребусів. Наважтеся на зустріч і відкрито озвучте свої побажання.

Вибирати неправильний час та місце

Кожна компанія має внутрішній розпорядок, регламент тощо. Важливо до нього вписуватися.

Припустимо, організація займається сезонними роботами зі спадом заробітку восени. З вересня по листопад фірма не має особливого прибутку. Вона очікується у майбутньому, але не гарантується. У точці фінансового спаду обговорювати підвищення не завжди гарна ідея.

Проте після виконання успішних проектів, особливо якщо співробітник зіграв у цьому значну роль, — відмінна.

Також варто дотримуватися субординації. Звичайно, можна випадково зустріти гендиректора корпорації у ліфті та спробувати обговорити з ним питання. Але навряд він сам кинеться вирішувати долю лінійного співробітника.

А якщо й так, безпосереднє керівництво може не зрозуміти таку спробу стрибнути через голову.

Словом, до питання треба підійти з тактом та розрахунком. Не варто звертатися до начальника на корпоративі чи писати раптово до месенджера. Про такі речі не говорять із наскоку. Заплануйте зустріч. При цьому краще позначити порядок денний, щоб керівник не турбувався. Лаконічне «Нам треба поговорити» погано звучить у романтичних відносинах.

Підготуйтеся, продумайте аргументи. Список конкретних досягнень можна оформити на папері, щоб співрозмовнику було на що спиратися, крім ваших слів.

Ймовірно, начальник візьме паузу, щоби подумати над вирішенням питання. З таким роздатковим матеріалом йому буде простіше.

Загалом не робіть знижку на те, що людина знає вас і те, як ви працюєте. Презентуйте себе як інвестпроект, який вигідно вкластися.

Говорити про підвищення зарплати після низки помилок

Ніхто не досконалий, усі помиляються. Але виплати збільшують цінних співробітників.

Тому якщо щось пішло не так, краще дати собі час виправити ситуацію, щоб до моменту розмови бути на коні.

Окремо варто зазначити, що аргумент "Я прорахувався, але після підвищення зарплати виправлюся" слабкий. Тому що помилятися якнайменше вже входить у робочі обов'язки.

Оперувати емоціями, а не фактами

Обговорювати підвищення зарплати із керівником нормально. Але у співробітника мають бути переконливі аргументи, чому він цього заслуговує.

Якщо він взяв або готовий взяти на себе нові трудові обов'язки, показує видатні результати і може підтвердити їх цифрами — це добрі причини для обговорення зміни заробітку.

У той же час, емоційні аргументи навряд чи допоможуть, вони менш об'єктивні. Наприклад, "Пашу як кінь" - це відчуття, яке не обов'язково підтверджується справою.

Слова «Я витрачаю найбільше часу на роботу у відділі» теж недостатньо сильні: може, інші просто справляються зі своїми завданнями швидше. Факти та цифри працюють краще за емоції.

Можна підготувати щось таке:

• За попередні півроку я привів на 15% більше клієнтів, ніж раніше. А середній чек зріс на 5%.
  «Минулого року я не лише виконував свої обов'язки, а й допомагав із адаптацією новачків.
• Мені сподобалися ці завдання, у майбутньому я хотів би продовжити. Але вважаю за доречне поговорити про збільшення заробітку».
• «Після звільнення співробітника N частина його обов'язків лягла на мене. Я впораюся з навантаженням, але воно побільшало».

Наголошувати на потреби, а не заслуги

Ми визначились, що важливо підкріплювати аргументи фактами. Але вони мають стосуватися досягнень на роботі, а не потреб поза нею.

Припустимо, комусь може здаватися нормальним просити підвищення зарплати, бо він взяв іпотеку, обзавівся дитиною і таке інше.

Але це особистий вибір людини, роботодавець не повинен обслуговувати її рішення. Виплати зростають, коли співробітник вигідний для компанії. Підкреслюйте цю вигоду.

Просити занадто багато

Звісно, гроші не бувають зайвими. Але іноді компанія просто не може задовольнити бажання співробітника. Тож важливо залишатися «у берегах» та просити реальну суму.

Спочатку потрібно чесно оцінити свій рівень і зрозуміти, скільки фахівець такої кваліфікації може отримувати, якщо вийде на вільний ринок.

При цьому варто пам'ятати, що це гіпотетичний дохід, який за зміни роботи у вас або буде, або ні. Але якийсь орієнтир для переговорів за підсумками своїх досліджень ви вже отримаєте.

При цьому важливо спиратися на те, які загалом у компанії фінансові можливості. Якщо в середньому люди отримують по 40 тисяч, навряд чи вам дадуть збільшення до 150.

Якщо цю таємницю ретельно приховують усередині організації, то можна подивитися цифри у вакансіях, які вона розміщує.

Визначити конкретнішу суму допоможуть досягнення, що підтверджуються цифрами. Наприклад, якщо ви стали приносити фірмі на 15% більше грошей, можливо, і ви заслужили на 15% більше зарплати.

Взагалі, краще орієнтуватися на цифру в 15–25%, тому що вона не викликає дисонансу: роботодавець може прийняти, що ви стали ефективнішими на чверть.

А ось прохання дворазово збільшити дохід зазвичай виглядає дивно: навряд чи хтось раптом почав вирішувати вдвічі більше завдань.

Погрожувати звільненням

Буває так, що людина знаходить вакансію, яка їй цікава, вирушає на співбесіду та отримує запрошення працевлаштуватися в іншій компанії.

Він повідомляє поточного роботодавця про свої плани. І його вмовляють залишитись, пропонуючи нові умови.

З цією ситуацією все гаразд. Якщо співробітника не влаштовує його місце і він попереджає керівника, що йде в нікуди, теж проблем немає.

Але вони з'являються, якщо працівник починає шантажувати начальство звільненням, але не готовий піти. Адже якщо з ним згодні попрощатися або компанія не має можливості змінити умови, доведеться або йти, або благати повернути все як було.

Начебто технічно ситуації відрізняються мало. Але у перших двох випадках людина справді має намір змінити місце, це не шантаж, а позначення своєї позиції.

Роботодавець може виходити з цих даних. У третьому (а обставини обов'язково розкриються) — це спроба маніпуляції.

Ніхто такого не любить. Нормальний керівник хоче вибудувати у колективі здорові стосунки, де таким речам немає місця.

Так що він з великою ймовірністю просто віддасть перевагу розлучитися з таким співробітником. Є ризик отримати замість підвищення зарплати її повну відсутність.

Агресивно сприймати відмову

Буває, керівник не може нічого зробити прямо зараз чи погоджується на менше підвищення зарплати, ніж співробітник розраховував. Це не привід для сварки.

Переговори щодо збільшення виплат, як і будь-які інші, можуть закінчитися по-різному.

Залишається зробити висновки і подумати, як далі діяти — йти чи з'ясувати причини, чому саме така відповідь, і виправити недоліки.

У будь-якому випадку начальство отримало інформацію і може саме повернутися до розмови у найнесподіваніший момент.

А псувати стосунки у діловому середовищі точно не варто. Ніколи не знаєш, як спрацює нетворкінг. Краще подякувати за розмову, адже вона все ж таки була корисна.