Протягом життя людина часто робить те, чого не хоче. Це обумовлено невмінням правильно говорити "ні".

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Часом нас охоплює почуття провини, а може, й сорому після сказаного вголос фатального слова «ні». Через наростаючу незручність кількість сказаних відмов протягом життя зводиться до нуля.

Рідні та колеги просять нас про позику, імпровізованих завдань, і справ в останню хвилину стає дедалі більше, оскільки вони знають, що отримають позитивну відповідь.

Все це відбувається через звичайну нездатність сказати «ні».

Я НЕ ХОЧУ ТЕБЕ ПОРАНИТИ

Дуже простий факт: людина, яка завжди погоджується на допомогу, не може бути продуктивною, або принаймні вона виконає завдання погано чи не вчасно.

Мистецтво говорити «ні» здатне змінити правила гри на твою користь. Ця навичка допоможе залишатися продуктивною, мінімізувати стрес і не витрачати свій час даремно.

Що у цьому такого складного?

Насамперед незгода справді може заподіяти біль, розсердити чи розчарувати близького, який отримує відмову.

А по-друге, якщо ти сподіваєшся підтримувати добрі стосунки з цією людиною, то неправильно сказане «ні» поставить взаємодію під загрозу.

ВВІЧЛИВІ ПРІОРИТЕТИ

Важливо усвідомлювати свої основні зобов'язання і чітко оцінювати свій час. Якщо хтось попросить присвятити себе на благо його інтересів, то ти, швидше за все, правильно розставиш пріоритети і не робитимеш цього.

Головне — бути чесним, не вигадувати різні відмазки, а сказати щиро: «Я втомився, я не можу».

Людина може поспівчувати, оскільки в неї теж багато всього відбувається, — так виникне повага до відкритості, уваги та піклування про себе. Навіть якщо є вільний час, що для багатьох є рідкістю, не потрібно брати на себе нове зобов'язання.

Наприклад, якщо член твоєї родини та колега попросять про допомогу в той самий момент. Швидше за все, слід поставити у пріоритет сім'ю. І все ж для багатьох перш за все вартує робота.

Вся справа у розумінні та знанні своїх довгострокових цілей і того, що треба сказати «так» чи «ні», щоб їх досягти.

ЯК НАВЧИТИСЯ ВІДМОВИТИ І ГОВОРИТИ «НІ»

Можна частіше практикуватися говорити «ні»: це чудовий метод навчитися робити це, не завдаючи собі дискомфорту. Іноді саме повторення є єдиним способом донести думку до надзвичайно наполегливих людей.

Зрештою, вони обов'язково зрозуміють. Дуже часто люди починають відмову зі слова «прости», тому що впевнені, що це прозвучить м'яко.

Так, дійсно важливо бути ввічливим, але досягти цього враження можна і без допомоги вибачень. Коли ти не хочеш щось робити, то не потрібно просити прощення за власне бажання.

ЧОМУ НЕ МОЖНА ЗАВЖДИ ГОВОРИТИ «ТАК»

Чемність і постійне «так» тільки завдають біль тому, що змушений погоджуватися. З появою зведеної стіни або встановлених кордонів друзі та близькі більше не зможуть користуватися добротою.

Замість того, щоб відразу відмовити, найкраще відповісти, що тобі потрібен час, щоб поміркувати. Ця пауза дасть можливість трохи подумати та оцінити свій стан, пріоритети та час.

З начальством справа складніша. Іноді ми просто відчуваємо, що не маємо права відмовляти на робочому місці. А якщо почнемо говорити «ні», то, ймовірно, це буде виглядати так, ніби ми просто не впораємося з роботою.

Насправді все навпаки. Слід пояснити босу, що коли ти приймаєш на себе дуже багато завдань, то продуктивність значно знижується, а існуючі зобов'язання опиняються під загрозою. Але в цьому випадку довести свою правоту буває дуже складно.

Часто набагато простіше запобігти проханню, ніж сказати «ні» вголос. Наприклад, це легко зробити, якщо ти йдеш туди, де будуть «роздавати» нові завдання. І тут важливо заздалегідь позначити свою зайнятість.

Я ДОБРА ЛЮДИНА І КАЖУ «НІ»

Незгода не означає, що ти грубий, егоїстичний чи злий. Це непотрібні упередження, які тільки заважають цінувати себе в першу чергу і говорити «ні».

Якщо розібратися в природі цих забобонів, то ти зможеш швидше і легше їх позбутися.

У дитинстві відмовляти було набагато простіше, поки дорослі не сказали, що це недоречно, грубо і взагалі заборонено.

Напевно, якби ти сказав «ні» мамі, татові, бабусі чи виховательці у відповідь на якесь прохання, тебе вважали б різким і невихованим. А згоду вважали виявом ввічливості та чемності.

МИСЛИ ЯК ДОРОСЛИЙ

Зараз, коли ми подорослішали і стали більш заможними особистостями, здатність робити власний вибір, розуміти різницю між правильним і неправильним, розставляти пріоритети стала набагато важливішою за загальне схвалення або засудження.

Але, на жаль, ми досі часом дотримуємося своїх дитячих переконань і продовжуємо асоціювати «ні» з чимось негативним та негативним: з ворожістю, невихованістю, недоброзичливістю та егоїзмом.

Починає виникати побоювання, що після сказаної відмови ми відчуємо приниженість, провину і зрештою залишимося зовсім одні, покинуті та відкинуті.

ГОВОРИТИ «НІ» НЕ ТІЛЬКИ НЕЗНАЙОМЦЯМ, АЛЕ І БЛИЗЬКИМ

Говорити «ні» не лише малознайомим, а й близьким людям — непросте завдання. Але як тільки людина опанує це мистецтво, він виявить, що тепер набагато менше схильний до стресу і більше зосереджений на дійсно важливих речах.

Не треба відчувати себе винним тільки через те, що ти бажаєш влаштувати особисте життя, емоційний стан і здоров'я не так, щоб догодити суспільству.

Коли людина вчиться правильно подавати відмову, вона розуміє, що це далеко не прояв злості. Тут йдеться про турботу про свій час, енергію та психіку. І тоді оточуючі почнуть шанувати цей вибір.