Багато людей не розуміють, де знаходиться межа між зацікавленим двостороннім спілкуванням та його нав'язуванням, притому що нав'язливість може сильно зіпсувати ставлення людини до тебе, навіть якщо ти справді цікава, ввічлива і схожа з ним за цінностями особистість.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Якщо інстинктивно ти не можеш розпізнати, коли твій співрозмовник не в дусі, не звертаєш увагу на його невербальні сигнали і не знаєш, коли настав час скоротити потік інформації, якою ти хочеш поділитися, ця стаття якраз для тебе.

Щоб позбутися тривоги через відчуття, ніби ти нав'язуєшся, перевір себе по пунктах, викладених нижче.

При збігах ти зможеш зробити відповідні висновки та реабілітувати себе у спілкуванні з оточуючими.

Ти прагнеш отримати схвалення

Часто ти можеш зациклюватися на тому, як хтось ставиться до тебе.

Якщо всі твої слова та дії націлені на те, щоб отримати чиєсь схвалення, якщо ти відчайдушно прагнеш змінити думку людини про тебе, довести їй щось або дати пораду, коли тебе про це не просили, ти нав'язуєшся.

Якщо ти робиш усе, щоб до тебе почали ставитись краще, викладаючись навіть не на 100, а на всі 200 %, то знову ж таки йдеться про нав'язування.

Не варто намагатися впливати на думку про тебе — якщо людина прийняла рішення ставитися до тебе певним чином, надай їй це право.

Чим більше ти втручатимешся в ситуацію і доводиш щось навколишнім, тим гірше буде їхнє ставлення до тебе. Тому що люди, які прагнуть схвалення, часто переходять за тонку грань між дружелюбністю і нав'язливістю.

Ти ставиш собі за мету бути в центрі уваги

Постійне прагнення бути в центрі уваги працює проти тебе, але проявляється у кожного по-різному.

Деякі люди можуть поводитися як типові вискочки: обсипати всіх довкола якимись рандомними фактами, засмічуючи розмову та відчайдушно бажаючи продемонструвати свій інтелект.

Хтось обирає інший шлях — постійно ниє про свої проблеми, говорить лише про себе, хвалиться будь-якими своїми успіхами та досягненнями.

Неважливо, як саме це бажання знаходить вираз у твоїй поведінці, одне зрозуміло — твоя присутність згодом стає небажаною.

Твої слова та вчинки швидко втомлюють або викликають роздратування у співрозмовника. Будь-яка розмова має бути цікавою і комфортною всім, хто в ній бере участь, а не тільки тобі.

Ти намагаєшся переконати співрозмовника у правильності своїх ідей та думок

Кожна людина має право на свою власну думку. І не дивно, що погляди різних людей з тих самих питань не збігаються.

Це не привід ставити перед собою завдання будь-що переконати співрозмовника, закидати його аргументами на користь твоїх ідей і закінчити бесіду монологом. Така поведінка призведе до результатів, провальних у всіх сенсах.

По-перше, людина навряд чи так швидко і просто передумає. Його погляди — результат багаторічного накопичення знань, навичок, унікального життєвого досвіду, які трансформуються під впливом його системи цінностей.

У кращому випадку твій співрозмовник просто вдасть, що згоден з тобою, щоб закінчити розмову. У гіршому — ваші взаємини будуть зіпсовані через твою неприйняття чужої думки.

По-друге, у переважній більшості випадків твої спроби переконати співрозмовника у правильності твоєї ідеї чи твого погляду на проблему – це нав'язування. Нав'язування не тільки своєї думки, а й своєї присутності, розмови, яка, можливо, неприємна людині.

Намагайся зупиняти себе в моменти, коли ти не погоджуєшся з кимось. Просто дозволь кожному думати і чинити так, як вони вважають за правильне, якщо це ніяк не відбивається на твоєму добробуті.

Ти порушуєш особисті межі співрозмовника

Для того, щоб побудувати з кимось комфортне спілкування, необхідно поважати особисті межі інших людей. Щоразу, коли ти продовжуєш говорити або робити щось після того, як людина сказала тобі «ні», ти нав'язуєшся.

Якщо хтось хоче уникнути неприємної розмови, перекласти тему, зберегти свою думку при собі — прийми це рішення з гідністю, припини наполягати на своїй і нав'язувати свою присутність. Пам'ятай про те, що «ні» — це більш ніж поважна причина перестати щось робити.

Люди не зобов'язані пояснювати тобі причини своїх вчинків або намагатися донести, чим викликано їхнє небажання про щось говорити.

У тебе, напевно, теж є болючі теми або просто неприємні події з минулого, про які ти не хочеш згадувати.

Ти не даєш співрозмовнику висловитися

Розмова припускає, що кожен співрозмовник має можливість висловитися і бути почутим.

Неважливо, що ви обговорюєте і як оцінюєте свої знання у вибраній темі. Зацікавленість у розмові виражається об'ємними, розгорнутими відповідями з питаннями, що уточнюють, або новими ідеями.

Якщо говориш в основному ти, а людині доводиться слухати тебе, зрідка киваючи або вставляючи схвальні фрази, навряд чи таке спілкування приносить йому задоволення.

Швидше за все, він слухає тебе з ввічливості чи просто тому, що не знає, як закінчити розмову. Те саме можна сказати і в тому випадку, коли ти не даєш людині висловитися, хоча вона має бажання поділитися з тобою своїми думками та ідеями або перекласти тему.

Якщо ти постійно перебиваєш співрозмовника, обриваючи його на півслові, заперечуєш його обізнаність у предметі розмови, заперечуєш його доводи і відкрито критикуєш його, цікаву розмову з тобою навряд чи можливо.

Тобі, звичайно ж, буде комфортно, адже ти почуватимешся в ролі експерта, не замислюючись при цьому про емоції іншої людини.

Вміння активно слухати, висловлювати підтримку та робити спілкування безпечним для обох – ось найважливіші навички, які допоможуть встановлювати гармонійні взаємини з оточуючими.