У двадцять років ти мріяв про хороший автомобіль, власну квартиру, красиву жінку, гроші та можливість подорожувати. Здавалося, що варто отримати все це, і життя нарешті перетвориться на нескінченне свято. Минуло двадцять років, більшість пунктів із того списку успішно виконано, проте найбільше задоволення тобі чомусь приносить субота, коли не потрібно ставити будильник.
Є щось надзвичайно кумедне в тому, як людина здатна роками мріяти про певний спосіб життя, докладати величезних зусиль, щоб його отримати, а потім, нарешті досягнувши бажаного, за досить короткий проміжок часу перетворити все це на звичайну буденність.
Пригадую, як у молодості мені здавалося, що людина, яка має хороший автомобіль, власне житло й достатньо грошей, щоб не дивитися на ціни в ресторані, просто не може бути нещасливою. Я щиро не розумів, які взагалі проблеми можуть виникати в чоловіка, котрий здатен купити собі все необхідне, поїхати у відпустку до моря й замовити пляшку хорошого вина, не проводячи попередніх математичних розрахунків.
Згодом з'ясувалося, що проблем у такого чоловіка може бути навіть більше, ніж у студента, який живе на гроші батьків, їздить громадським транспортом і вважає покупку двох піц фінансово ризикованою операцією.
Просто проблеми стали дорожчими, а задоволення від їхнього вирішення чомусь не зросло пропорційно.
Перший автомобіль приносив більше щастя, ніж п'ятий
Пам'ятаєте свій перший автомобіль? Найімовірніше, він був далеко не ідеальним, мав певні технічні особливості, про які виробник не підозрював навіть на етапі проєктування, а його попередній власник запевняв, що машина перебуває у прекрасному стані, хоча вже через тиждень після покупки ви познайомилися з половиною автомеханіків свого міста.
Проте це був ваш автомобіль, і сам факт його існування викликав неймовірне задоволення. Ви могли без особливої причини вийти ввечері на вулицю, щоб просто подивитися на нього, вигадували маршрути, якими можна було проїхатися, регулярно мили машину й отримували величезне задоволення від можливості самостійно вирішувати, куди та коли їхати.
Минуло кілька років, з'явився автомобіль значно кращий, потужніший, комфортніший і дорожчий. Потім ще один, а згодом ви придбали машину, про яку в молодості могли лише мріяти, хоча через кілька місяців після покупки вже почали звертати увагу на те, що мультимедійна система могла б працювати швидше, підвіска трохи жорсткувата, а в новій моделі виробник нарешті встановив нормальні сидіння.
З погляду об'єктивних характеристик ваш нинішній автомобіль може бути в десять разів кращим за перший, проте навряд чи він приносить у десять разів більше задоволення. Більше того, цілком імовірно, що той старий автомобіль, який регулярно вимагав ремонту й не мав навіть кондиціонера, свого часу викликав у вас значно більше позитивних емоцій.
Річ у тім, що перша машина змінила ваше життя, тоді як п'ята переважно змінила характеристики машини.
І це досить важлива відмінність, яку ми чомусь регулярно ігноруємо, коли намагаємося купити собі чергову порцію щастя.
Інфляція задоволення, про яку не розповідають фінансові консультанти
Ми добре знаємо, що таке фінансова інфляція, розуміємо, чому гроші з часом втрачають купівельну спроможність, і навіть намагаємося відповідним чином управляти власними фінансами. Проте існує ще одна цікава форма інфляції, яка має безпосередній стосунок до якості нашого життя, хоча її показники чомусь не публікують центральні банки.
Йдеться про інфляцію задоволення.
Колись вечеря в хорошому ресторані була для тебе особливою подією, до якої ти готувався, вибирав одяг, заздалегідь переглядав меню й потім ще кілька днів згадував, наскільки чудово провів вечір. Сьогодні ти можеш обідати в подібних закладах кілька разів на тиждень, хоча вже через пів години після виходу з ресторану навряд чи згадаєш, що саме замовляв.
Перша поїздка за кордон могла залишити стільки вражень, що ти протягом місяця розповідав про неї всім знайомим, демонструючи фотографії будинків, вулиць, моря й навіть їжі, яку тобі подавали в готелі. Через кілька десятків подорожей ти вже здатен прилетіти до Рима, провести там три дні й повернутися додому з єдиним яскравим спогадом про те, що в готелі був незручний матрац.
Психологи називають це гедонічною адаптацією, хоча для розуміння суті явища зовсім не обов'язково вивчати психологію. Людина досить швидко звикає до покращення умов життя, після чого те, що ще недавно викликало захоплення, стає її новою нормою.
Причому відбувається це настільки непомітно, що ми часто навіть не встигаємо повною мірою насолодитися власним досягненням, перш ніж починаємо замислюватися над наступним.
Учора ти мріяв про квартиру площею сімдесят квадратних метрів, сьогодні живеш у ній і вже розглядаєш будинок, оскільки, як з'ясувалося, сімдесят квадратних метрів цілком достатньо лише для того, щоб зрозуміти, наскільки тобі потрібні сто сорок.
Чому мрія іноді приносить більше задоволення, ніж її здійснення
Є один етап придбання дорогих речей, який чоловіки, на мою думку, люблять навіть більше, ніж саму покупку.
Це період, коли ти ще тільки вибираєш.
Можна кілька місяців читати огляди автомобілів, порівнювати двигуни, комплектації та кольори кузова, дивитися відео на YouTube, відвідувати форуми й поступово формувати в голові прекрасний образ майбутнього життя, у якому ти вже володієш цією машиною.
У цьому уявному світі ти їдеш мальовничою дорогою десь в Альпах, звучить хороша музика, поруч сидить красива жінка, попереду чудовий ресторан із видом на озеро, а всі фінансові, сімейні та робочі питання з якихось незрозумілих причин тимчасово припинили своє існування.
Потім ти нарешті купуєш автомобіль і вже наступного понеділка стоїш на ньому в тому самому заторі, у якому стояв на попередній машині.
Красива жінка телефонує й просить не забути купити продукти, клієнт хоче терміново обговорити проєкт, а замість Альп перед тобою задня частина старого фургона, водій якого, судячи з усього, теж колись мріяв про дещо цікавіше життя.
Найбільша проблема наших мрій полягає в тому, що ми часто уявляємо не конкретну річ, а цілий спосіб життя, який нібито автоматично з'явиться після її придбання.
Нам здається, що хороший автомобіль зробить цікавішими наші будні, великий будинок забезпечить сімейну гармонію, переїзд до моря подарує відчуття свободи, а певна сума грошей на рахунку дозволить нарешті перестати хвилюватися про майбутнє.
У реальності автомобіль залишається автомобілем, будинок потребує ремонту, біля моря теж доводиться працювати, а людина, яка має достатньо грошей, щоб не хвилюватися через їхню відсутність, нерідко починає хвилюватися через можливість їх втратити.
Успіх має одну неприємну особливість: він регулярно змінює правила гри
Коли ти тільки починаєш заробляти гроші, у тебе зазвичай є досить конкретне уявлення про фінансовий успіх. Наприклад, ти вважаєш, що якби заробляв п'ять тисяч доларів на місяць, то більшість твоїх проблем автоматично зникла б, а життя стало б значно комфортнішим.
І справді, коли ти досягаєш цього рівня доходу, багато проблем зникають, хоча приблизно в той самий період з'являються нові фінансові можливості, бажання та зобов'язання, про які ти раніше особливо не замислювався.
Тепер тобі хочеться кращого житла, хорошого автомобіля, якіснішої освіти для дітей, цікавіших подорожей і певного фінансового резерву, який дозволив би почуватися впевненіше.
Через деякий час ти вже переконаний, що справжня фінансова свобода починається приблизно з десяти тисяч доларів на місяць.
Потім із двадцяти.
Особливо цікаво спостерігати за підприємцями, які здатні протягом десяти років збільшити оборот компанії в кілька разів, але при цьому зберегти приблизно той самий рівень незадоволеності фінансовими результатами.
Колись вони мріяли про перший мільйон обороту, після його досягнення почали працювати над другим, потім над п'ятим, а сьогодні щиро переживають через те, що компанія зростає лише на п'ятнадцять відсотків на рік, хоча ще кілька років тому подібний результат вважали б фантастичним.
Іноді складається враження, що успіх нагадує комп'ютерну гру, у якій після проходження чергового рівня тобі не показують фінальні титри, а просто відкривають наступний, де супротивники сильніші, завдання складніші, а твої попередні досягнення вже не справляють особливого враження.
Найіронічніше, що ми самі погоджуємося грати в цю гру, хоча ніхто особливо не пояснював нам, скільки рівнів потрібно пройти, щоб нарешті отримати можливість просто насолоджуватися результатом.
Чоловік, який нарешті отримав усе, чого хотів, і тепер не знає, чого хотіти
У молодості життя значною мірою складається з очікувань. Попереду кар'єра, гроші, подорожі, кохання, власний будинок, цікаві знайомства та безліч можливостей, кожна з яких здається потенційним початком абсолютно нового життя.
Ти можеш роками працювати над певною метою, і навіть якщо сам процес не завжди приносить задоволення, думка про майбутній результат дозволяє переживати досить складні періоди.
Проте настає момент, коли значну частину цих цілей уже досягнуто, і з'ясовується, що психологічно ти був набагато краще підготовлений до процесу їх досягнення, ніж до життя після цього.
Ти знав, як заробити гроші, але не дуже замислювався над тим, що робитимеш, коли їх стане достатньо. Знав, як побудувати бізнес, проте не особливо розумів, чим займатимешся, якщо компанія одного дня зможе працювати без твоєї щоденної участі.
Навіть відпустку багато чоловіків сприймають як досить складне випробування, оскільки вже на третій день перебування в хорошому готелі починають перевіряти робочу пошту, цікавитися справами компанії та вигадувати нові проєкти, хоча ще тиждень тому мріяли про можливість хоча б ненадовго від усього цього відпочити.
Мені здається, що саме тут виникає один із найцікавіших парадоксів дорослого життя. Ми настільки звикаємо отримувати задоволення від руху до певної мети, що після її досягнення іноді почуваємося дещо розгубленими.
І замість того, щоб насолоджуватися життям, яке так довго створювали, починаємо терміново шукати нову проблему, вирішення якої знову дозволить відчути себе зайнятими, потрібними та успішними.
Чужі досягнення мають дивовижну здатність знецінювати наші власні
Ще кілька десятиліть тому людина могла бути цілком задоволена своїм життям, оскільки порівнювала його переважно з життям сусідів, друзів, колег і кількох знайомих, яких регулярно бачила.
Сьогодні достатньо відкрити Instagram, щоб протягом десяти хвилин дізнатися, що ти недостатньо заробляєш, рідко подорожуєш, маєш не найкращий автомобіль, неправильно виховуєш дітей, недостатньо займаєшся спортом і взагалі досить дивно розпоряджаєшся власним життям.
Особливо якщо врахувати, що десь у Дубаї вже існує двадцятисемирічний чоловік, який нібито заробляє мільйон доларів на місяць, працює дві години на день і готовий за відносно невелику суму розповісти тобі, як досягти аналогічного результату.
Ми отримали практично необмежений доступ до чужих досягнень, хоча бачимо переважно їхню найбільш привабливу частину. Людина демонструє новий Porsche, але не показує графік кредитних платежів, фотографується на яхті, не уточнюючи, що орендувала її на дві години, або розповідає про успішний бізнес, уникаючи подробиць щодо його реального фінансового стану.
І ось ти сидиш у власному будинку, біля якого припаркований хороший автомобіль, маєш сім'ю, роботу, фінансову стабільність і загалом живеш приблизно так, як колись мріяв, але після пів години перегляду соціальних мереж починаєш відчувати, що, можливо, не надто ефективно використав останні двадцять років.
Особливо прикро, що людина, якій ти зараз заздриш, цілком імовірно, сидить у своєму прекрасному будинку й приблизно так само переживає через те, що її знайомий нещодавно придбав значно більшу яхту.
У цій грі практично неможливо перемогти, оскільки завжди знайдеться хтось багатший, успішніший, красивіший або принаймні талановитіший у створенні відповідного враження.
Чому найкращі речі в житті поступово стають дешевшими
Є одна цікава закономірність, яку я дедалі частіше помічаю у ставленні дорослих чоловіків до задоволення.
У молодості нам здається, що справжнє щастя обов'язково повинно бути пов'язане з чимось дорогим, масштабним і бажано таким, про що можна буде згодом розповісти друзям.
З роками список речей, які справді приносять задоволення, починає виглядати дещо несподівано.
Наприклад, ти прокидаєшся в суботу, розумієш, що сьогодні нікуди не потрібно поспішати, виходиш на терасу з чашкою кави й протягом пів години просто дивишся на дерева, море або сусідський паркан, залежно від того, наскільки вдало свого часу вирішив питання з нерухомістю.
Телефон мовчить, діти ще сплять, ніхто не просить ухвалити важливе рішення, а попереду цілий день, протягом якого ти можеш робити приблизно те, що хочеш.
І раптом з'ясовується, що цей ранок приносить тобі більше задоволення, ніж деякі подорожі, на які ти витрачав кілька тисяч євро.
Або ти зустрічаєшся зі старим другом, якого давно не бачив, і проводиш із ним кілька годин за розмовою, після чого повертаєшся додому в прекрасному настрої, хоча фінансові витрати на цей захід були приблизно еквівалентні вартості паркування в центрі великого європейського міста.
Можливо, справа в тому, що з певного моменту найбільш дефіцитним ресурсом у нашому житті стають уже не гроші, а час, спокій, увага та можливість розпоряджатися власним днем.
І якщо в молодості ми переважно обмінювали час на гроші, то згодом починаємо замислюватися над тим, як використати гроші, щоб повернути собі хоча б частину цього часу.
Ми стали багатшими, але чомусь не навчилися відпочивати
Сучасний успішний чоловік має досить цікаві стосунки з відпочинком, оскільки навіть у цій сфері йому регулярно хочеться демонструвати певну ефективність.
Якщо він їде у відпустку, то бажано відвідати якомога більше цікавих місць, спробувати місцеву кухню, зробити хороші фотографії, познайомитися з культурою країни й отримати максимум вражень за обмежений проміжок часу.
Якщо займається спортом, то поступово починає аналізувати показники, купує спеціальне обладнання, встановлює цілі й замість звичайного задоволення від фізичної активності отримує ще один проєкт, у якому потрібно регулярно демонструвати прогрес.
Навіть читання книжок деякі чоловіки примудряються перетворити на змагання, встановлюючи собі завдання прочитати п'ятдесят книжок за рік, хоча, судячи з усього, значно корисніше було б прочитати десять і хоча б приблизно зрозуміти, про що вони.
Ми настільки звикли до необхідності постійно вдосконалювати власне життя, що навіть можливість нічого не робити іноді викликає відчуття провини.
Особливо якщо десь у сусідній кімнаті лежить ноутбук, за допомогою якого можна було б вирішити кілька робочих питань, переглянути фінансові показники або розпочати черговий проєкт, який через кілька місяців стане ще однією причиною, чому ти не можеш нормально відпочити.
Іноді здається, що головною проблемою сучасного чоловіка є не відсутність можливостей отримувати задоволення, а нездатність робити це без відчуття, що в цей момент він міг би займатися чимось кориснішим.
Можливо, нам просто потрібно перестати покращувати все підряд
Я не прихильник популярної філософії, згідно з якою людині для щастя достатньо чашки чаю, кількох сонячних променів і правильно сформульованої вдячності Всесвіту.
Хороший автомобіль справді кращий за поганий, комфортний будинок приємніший за незручну квартиру, а фінансова стабільність дозволяє уникнути величезної кількості проблем, які навряд чи можна вирішити за допомогою позитивного мислення.
Гроші мають значення, і було б досить дивно переконувати людину, яка багато років працювала над покращенням власного життя, що всі її матеріальні досягнення насправді неважливі.
Проте існує певна межа, після якої чергове покращення вже не дає того ефекту, на який ми розраховуємо.
Якщо ти переїжджаєш із маленької орендованої квартири до власного комфортного житла, якість твого життя може змінитися кардинально. Якщо через кілька років переїжджаєш із хорошого будинку до трохи більшого хорошого будинку, зміни можуть виявитися значно менш відчутними, хоча фінансові витрати будуть набагато серйознішими.
У певний момент варто хоча б іноді ставити собі досить просте запитання: чи справді наступна покупка, наступний проєкт або наступний фінансовий результат зробить моє життя кращим, чи я просто настільки звик рухатися вперед, що вже не дуже розумію, навіщо це роблю?
Адже можна витратити величезну кількість часу на заміну хорошого автомобіля на ще кращий, пошук більшого будинку, збільшення доходів і вдосконалення власного способу життя, хоча справжня причина незадоволення може полягати в тому, що ти вже кілька років не мав нормальної відпустки, давно не бачився з друзями й практично не проводиш часу за заняттями, які колись приносили тобі задоволення.
І жодна нова комплектація автомобіля цієї проблеми не вирішить.
Найцікавіше, що ми вже живемо в майбутньому, про яке колись мріяли
Іноді корисно уявити, що твоя двадцятирічна версія отримала можливість побачити, як ти живеш сьогодні.
Цей хлопець, найімовірніше, був би вражений твоїм автомобілем, житлом, фінансовими можливостями, подорожами та величезною кількістю речей, які зараз здаються тобі абсолютно звичайними.
Він із захопленням розглядав би твій телефон, цікавився, де ти побував, скільки заробляєш, як облаштував власне життя, і, цілком імовірно, вважав би тебе надзвичайно успішною людиною.
А потім, дізнавшись, що ти регулярно переживаєш через недостатньо високі доходи, думаєш про заміну автомобіля й незадоволений тим, що сусід нещодавно придбав більший будинок, він, мабуть, подивився б на тебе з певним нерозумінням.
Адже з його погляду ти вже виграв.
У тебе є значна частина того, про що він мріяв, і хоча життя виявилося набагато складнішим, ніж здавалося тоді, було б непогано хоча б іноді згадувати, наскільки далеко ти насправді просунувся.
Не для того, щоб перестати розвиватися, відмовитися від амбіцій або переконати себе, що більше нічого не потрібно. Просто між черговими великими цілями варто залишати трохи часу для задоволення від тих, яких ти вже досяг.
Зрештою, було б досить прикро провести все життя в очікуванні моменту, коли нарешті зможеш дозволити собі бути щасливим, а потім виявити, що цей момент настав багато років тому, просто ти був надто зайнятий підготовкою до наступного.
А щодо суботи без будильника, то, можливо, це і є один із найточніших показників того, наскільки змінилося наше уявлення про успіх.
Колись ми мріяли заробити достатньо грошей, щоб купувати все, що захочемо. Тепер дедалі частіше хочеться мати достатньо свободи, щоб іноді взагалі нічого не хотіти.
І, бажано, щоб у цей момент ніхто не телефонував.

КОМЕНТАРІ0
Залишити коментар ↗Поки що без коментарів. Будьте першими!