Не вперше чую і читаю, що сучасні чоловіки дуже хочуть поваги. Ні. Навіть не так. Сучасні чоловіки дуже хочуть ПОВАГИ. Не базового, людського, яке всім належить за умовчанням. А щоб жінка дивилася на них знизу нагору і беззастережно визнавала лідером зграї.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Але як цього досягти? Особливо в сучасному світі, де жінки працюють, обіймають посади та вирішують питання нарівні з кавалерами?

Деякі чоловічі психологи рекомендують «продавити жінку на інстинкт», а насправді – налякати. Потім вони дивуються, що жінка біжить, сяючи п'ятами. Добре ще, як не в поліцію. Інші радять принцип «відчинених дверей» - якщо їй щось не подобається, нехай іде куди хоче.

Але це не діє! Жінка мало того, що не поважає чоловіка - вона справді куди хоче, туди і йде! Є й ті, хто закликає позбавити жінок правий. Але це взагалі крик розпачу.

Спостерігаючи з кущів за знайомими чоловіками, я виявила три справді робочі способи домогтися жіночої поваги в тому сенсі, в якому цього хочуть чоловіки. Щоправда, щось нагадує мені, що вони не всім сподобаються.

Спосіб перший. Брати на себе більше відповідальності, ніж вона

Каюся, це навіть не я вигадала. Це мені написав один чоловік нещодавно. Мовляв, читаю ваші статті, з чимось погоджуюсь, з чимось ні, але ось, що я подумав.

Єдиний спосіб у сучасній реальності залишитись чоловіком в очах жінки – це брати на себе більше відповідальності, ніж вона. Це всього стосується – вдома, дітей, сім'ї, країни… Це єдиний наш привілей і єдина відмінність, по суті. Хто у сім'ї вирішує та розрулює основну частину проблем, той і чоловік.

Жаль, що в мене не зберігся цей лист, доводиться на згадку переказувати своїми словами. Але людина інтуїтивно намацала головне: поваги як глава прайда гідний не той, хто всіх кошмарить, а той, хто все вирішує.

Чи знаю я приклади з реальності, які б підтверджували, що це діє? Так, знаю. Причому працює навіть після розлучення.

Знайомі розлучилися не те щоб друзями, але усвідомлювали відповідальність за спільну дитину. Він платить їй добрі аліменти, придбав їм житло поруч із старою школою, щоб нікуди не переїжджати, сам оселився неподалік, забирає доньку на вихідні, дозволяючи влаштувати особисте життя.

Він ходить на батьківські збори, допомагає вирішувати багато проблем класу. Він на зв'язку з вчителями та класними керівниками. Знає, який у доньки розмір ноги, на що алергія та з якими предметами проблеми у школі.

Те, що я описую, вже виглядає як щось неймовірне, лубочне зображення благополуччя. Хоча це норма, в принципі. Але ж багато хто не робить і цього. Мстять колишній, дрібно паскудничають, вихоплюють шматки з рота у дітей. За що їх тоді шанувати?

Спосіб другий. Бути готовим допомогти і бути на крок попереду

В однієї знайомої є чудо-вітчим. Там не було удочерення по паперах, але стосунки ближчі, ніж із батьком, батько там вельми своєрідний залежний товариш. А вітчим – бізнесмен із діловою хваткою, при цьому непогана людина.

До нього завжди можна прийти по пораду, і завжди він на крок попереду. Він завжди знає, що купувати, що продавати, щоб залишитись у плюсі. За кілька років таких операцій вона примножила свої накопичені гроші вчетверо. Купила студію. Тепер ось «доростила» її до троячки…

До нього призводять на схвалення наречених – він точно знає, з ким не варто зв'язуватись – хитрунів та шахраїв бачить за версту. А якось у підлітковому віці він буквально врятував падчерку – вчасно надіслав машину туди, де, на його думку, було небезпечно, чуйка спрацювала. Дівчинка обмежилася легким переляком.

Чого б його не шанувати. Його шанує вся багатопоколінна родина. Це справді випадок, не у всіх є гроші і бізнес-хватка. Але немає нічого неможливо в тому, щоб на своєму рівні можливостей захищати свою сім'ю, а не бути самим джерелом небезпеки, погодьтеся.

Спосіб третій. Бути морально стійким

Ви, звичайно, скажете, що все це здебільшого про гроші та ресурси. Але ж справа не тільки в цьому. Я знаю одну людину, яка не має жодної з цих переваг і все одно дуже затребувана у жінок і користується у них повагою.

З грошима у нього туго – у нього інвалідність. Зате в нього приголомшлива витримка в плані чужих емоцій і дуже спокійне прийняття будь-якої ситуації. Він те саме міцне плече. на яке можна спертися в моменті, коли весь світ руйнується. Причому це не жилетка, яка потай мріє залізти до жінки в труси, поки вона плаче. Він саме мудрий сенсей.

Емоційна стійкість у світі – це супербонус. І ми чекаємо на неї від чоловіків. А що отримуємо? Розважай мене і вислуховуй моє скиглення, причому тільки в один бік. А я, коли ти говориш про проблеми, тільки говоритиму «Заспокойся» і «Вирішимо»? Ні, так воно не працює.

Ви, звичайно, скажете, що все це із серії «справжній чоловік», на кшталт, маніпуляції. Скажете, мовляв, а чому я мушу? Звичайно, не повинні. Але тоді вам належить звичайний базовий пакет поваги. Такий самий, як усім людям. Нічим не відрізняється від базового пакету 10-річної дівчинки, наприклад.

А ось саме та специфічна повага як до глави прайда – її, безумовно, треба заслужити. А як інакше? Тільки ось здається мені, що не про повагу. Ось у цьому «користувач або лузер і відповідь: хочеться мати можливість юзати, бути нагинаючим, а не таким, що нагинається. А це вже зовсім інша історія.

Як ви вважаєте, яким чином чоловік у сучасному світі може набути статусу «голови сім'ї» і чи потрібен йому цей статус насправді? Чи за вимогою «поваги» ховається щось інше?