Сексуальна об'єктивація — це погляд на людину, як на об'єкт для здобуття сексуального задоволення.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Ми поговоримо про те, як саме працює сексуальна об'єктивація і чому здебільшого від неї таки страждають жінки.

ЩО ТАКЕ СЕКСУАЛЬНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ

Сексуальна об'єктивація – це ставлення до людини як об'єкта сексуального задоволення. При цьому особистість людини та її почуття не враховуються. Насправді, коли йдеться про сексуальну об'єктивацію, стать не така важлива.

Однак, у нашому суспільстві з цілого ряду причин саме жінки страждають від ставлення до себе як до безособового предмета, який може принести задоволення. Причому сексуальна об'єктивація жінок може походити від представників будь-якої статі.

В силу культурних особливостей та домінування стереотипів, сексуалізувати жінку може не лише чоловіки в її оточенні, а й жінки.

Фактично сексуальна об'єктивація — це сприйняття людини в цілому або окремі її частини як товар з категорії секс-послуг. При цьому виявлятися вона може і на індивідуальному, і груповому рівні.

Виражається вона в особливій увазі до жіночого тіла або окремих його частин, якщо йдеться про непряму сексуальну об'єктивацію, а також може виражатися прямо в сексуальному насильстві, злочинах, що скоюються проти жінок.

СЕКСУАЛЬНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ ЩОДО ЖІНОК

У західній культурі жінки набагато частіше стикаються з проблемою сексуальної об'єктивації, оскільки нерідко це обумовлено негласними правилами всередині групи.

У журналах та рекламі найчастіше ми бачимо жінок з акцентом на відкрите декольте, довгі ноги, пишні форми. І тут підкреслюються окремі частини тіла.

Експлуатування жіночих образів у рекламі та їх сексуалізація – це прийом, який використовується понад сто років. Стереотипи, які використовують фахівці з реклами, досить швидко проникають у культуру.

Дослідження зарубіжних фахівців свідчать, що ми приділяємо набагато більше уваги частинам жіночого тіла, ніж чоловічого. Візуальний образ чоловіка будується з акцентом на голові та обличчі, тоді як візуальний образ жінки – з акцентом на її тілі чи частинах тіла.

Саме так вчені дійшли висновку про існування сексуальної об'єктивації. У 1997 році дослідники Барбара Фредріксон і Томі-Енн Робертс припустили, що західна культура уречевлює жіноче тіло.

Подальша робота над вивченням сексуальної об'єктивації лише підтвердила припущення фахівців. Найчастіше частини тіла жінки розглядаються в сучасній культурі так, ніби вони представляли всю її особистість.

Сексуальна об'єктивація веде до того, що люди, які відчувають її на собі, починають ототожнюватися з тим чином, який їм нав'язується.

Жінки, які звикають до того, що їх сприймають здебільшого тільки через їхнє тіло або його частини, починають більше перейматися власним зовнішнім виглядом. Цей процес називається самооб'єктивацією.

Сексуальна самооб'єктивація в більшості випадків призводить до посиленого відчуття сорому, занепокоєння станом власного тіла, розладами харчової поведінки і навіть до депресії.

Оскільки люди, які об'єктивують жінок, вважають їх менш компетентними, порівняно з іншими, менш людяними та не цікавляться їхньою особистістю, самі жінки також можуть вважати себе менш здібними, дурнішими та нецікавішими.

СЕКСУАЛЬНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ І ВЛАДА

Деякі дослідники приходять до висновку, що саме бажання контролювати оточуючих людей, впливати на них, заохочувати та карати веде до сексуальної об'єктивації.

Якщо людина володіє владою, то вона більш вільна в тому, як їй інтерпретувати власні вчинки, вона стає активнішою.

При цьому оточуючі здебільшого починають асоціюватися з інструментами, які ведуть до досягнення соціальних цілей.

Згідно з теорією владного підходу, вищі рівні влади пов'язані з підвищеною винагородою і свободою, що веде до того, що такі люди більше думають про винагороди, ніж про покарання.

Це веде до сприйняття оточуючих як об'єктів, які діляться більш і менш корисні задля досягнення конкретної мети.

ПРО ЛЮДЯНІСТЬ У СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ

Дослідники Хефлік і Гольденберг вважають, що сексуальна об'єктивація веде до втрати людяності і є формою дегуманізації.

У разі сексуальної об'єктивації людина втрачає свою особистість, виходячи з погляду на неї очима людини, яка бачить в інших виключно об'єкти для задоволення власних сексуальних потреб. У майбутньому таке ставлення ще більше віддаляє людей один від одного.

А також допоможе ще більше закріпити нарцисичну культуру у суспільстві. Вже сьогодні десятки та сотні тисяч сімей по всьому світу страждають від нарцисичних сценаріїв та їх наслідків.

Такі люди не чують один одного та не готові до побудови здорового діалогу. Поки що невідомо, чи поширена сексуальна об'єктивація в інших культурах так само, як і в західній.

Однак загальна світова тенденція зближення культур дозволяє припустити, що якщо це й не так, то в найближчі кілька років тривожні показники вирівнюються в усьому світі. А це означає, що в майбутньому на нас можуть чекати докорінні зміни в культурі.

Наприклад, визнання нормою того, що засуджувалося лише кілька десятків років тому. У разі розвитку негативних сценаріїв сексуальна об'єктивація стане невід'ємною частиною культури майбутнього.