Якщо в дитинстві ти не відчував себе коханим і бажаним, це впливає на те, як ти сприймаєш себе і ставишся до інших у дорослому віці.

Дорослість у середовищі, де почуваєшся емоційно обділеним, призводить до формування звичок, які залишаються з тобою на все життя. Деякі з цих моделей поведінки негативно відбиваються на самооцінці, спілкуванні, стосунках.

Ось чотирнадцять звичок, які могли сформуватися через те, що ти відчував і продовжуєш почуватися недолюбленим.

Ти весь час сумніваєшся в собі

Якщо ти ніколи не отримував любові та схвалення, яких потребував, тобі може здаватися, що ти ніколи не робиш достатньо.

Як би ти не намагався і чого б не домагався, всередині завжди звучить тихий голос, який каже, що це нічого не варте.

Ти можеш виявити, що постійно шукаєш схвалення та прийняття в оточуючих, але навіть якщо його отримуєш, тобі здається, що вони не зовсім щирі.

Ти ставиш інших людей на перше місце

Якщо ти почуваєшся нелюбленим, звичка догоджати іншим стає твоєю другою натурою.

Ти ставиш щастя оточуючих вище власного, думаючи, що, якщо зробиш їх щасливими, вони оцінять тебе гідно. Але така поведінка вимотує, тому що ти постійно віддаєш, не отримуючи нічого натомість.

Ти не вмієш говорити "ні"

Якщо в дитинстві твої емоційні потреби ігнорувалися, ти можеш мимоволі дотримуватись думки, що твої межі не мають значення.

Ставши дорослим, ти насилу встановлюєш і підтримуєш їх. Ти кажеш так, коли не хочеш, щоб нікого не засмучувати і не відштовхувати від себе. Або турбуєшся, що, відмовивши, обов'язково втратиш дружбу та стосунки.

Ти боїшся, що тебе покинуть

У людей, які не почуваються коханими, розвивається сильний страх того, що їх покинуть. Вони відчувають тривогу в романтичних відносинах, боячись, що про них перестануть дбати або їх змінять.

Ти можеш турбуватися про те, що тебе покинуть, навіть якщо все добре і немає жодних передумов до того, що так може статися. Тобі важко позбутися відчуття, що дівчина, яку ти любиш, може піти від тебе будь-якої миті.

Ти все переосмислюєш

Якщо ти виріс, намагаючись зрозуміти, як заслужити чуже кохання, ти звик довго аналізувати абсолютно все, що відбувається у твоєму житті.

Ти прокручуєш у голові розмови, питаючи, чи не сказав ти зайвого, чи припускаєш, що міг зробити щось не так.

Ти також намагаєшся уникати конфліктів та розчарувань, що іншим людям може здатися неправильним та стомлюючим, але для тебе це необхідна навичка виживання.

Тобі важко довіряти людям

Почуття, що тебе не люблять чи нехтують тобою, може заважати тобі довіряти іншим. Ти будуєш емоційні бар'єри, щоб захистити себе від нових травм.

Навіть коли люди показують, що ти їм дорогий, ти все одно сумніваєшся в їхніх намірах чи стримуєш свої почуття, боячись зближуватись з ними.

Ти ніколи не показуєш свої емоції

Якщо в дитинстві ти не відчував себе в безпеці, коли висловлював емоції, або помічав, що тебе просто ігнорували, ти звик тримати при собі почуття. Неважливо, негативні вони чи позитивні, — ти відмовляєшся говорити про них відкрито навіть із найближчими людьми.

Ти схильний накопичувати образи, гіркоту та розчарування замість того, щоб виражати їх, бо боїшся, що це може зіпсувати стосунки.

При цьому ти також приховуєш радість чи закоханість, побоюючись, що відкритість та вразливість можуть зіграти з тобою злий жарт.

Ти тримаєш інших на відстані

Ти можеш мимоволі відштовхувати людей, навіть якщо прагнеш любові та прихильності.

Ти просто боїшся бути знехтуваним або скривдженим, тому звик не підпускати нікого надто близько. І це наслідок того, що у дитинстві ти не відчував, що тебе люблять.

Ти тонко відчуваєш чужі емоції

Ти неймовірно тонко відчуваєш емоції інших людей, тому що звик помічати будь-які зміни настрою своїх батьків та родичів.

А ще ти можеш ставити чужі почуття вище за власні, тому що хочеш зберегти мир і уникнути конфліктів. Це робить тебе чуйною людиною, але в той же час заважає тобі дбати про власні емоційні потреби.

Ти приносиш вибачення, навіть коли це не потрібно

Якщо ти не почуваєшся коханим, у тебе може бути звичка вибачатися за все поспіль, навіть якщо ти ні в чому не винен.

Тобі легше зізнатися в тому, що ти не мав рації, аби згладити кути і не засмучувати інших людей. Вибачення здаються тобі способом зберегти близькість, навіть якщо ти знаєш, що потреби в них немає.

Ти ніколи не сперечаєшся

Якщо в дитинстві ти часто сварився з батьками або вони постійно звинувачували тебе в чомусь, ти міг засвоїти просту істину: конфлікти — це погано, їх варто уникати.

Але це велика помилка, яка здається правильною лише на перший погляд. Постійно уникаючи суперечок та зіткнення думок, ти не вирішуєш проблеми, а лише накопичуєш їх.

Ти відмахуєшся від компліментів

Коли хтось робить тобі комплімент, тобі стає ніяково або здається, що людина каже неправду. Ти не вмієш приймати похвалу і цілком можеш відчувати, що її просто не вартий.

Ти турбуєшся про те, що тебе «надто багато»

Ти давно засвоїв думку про те, що твої потреби надто великі, тому не хочеш нікого обтяжувати. Ти не висловлюєш емоції і не просиш про допомогу, завжди намагаючись упоратися із проблемами самостійно.

Тобі просто не хочеться, щоб люди вважали тебе надто вимогливим чи залежним від них.

Ти залишаєшся в токсичних стосунках

Коли ти звикаєш почуватися нелюбленим, ти задовольняєшся меншим у стосунках. Тобі просто не віриться в те, що ти заслуговуєш на краще.

Ти продовжуєш миритися з токсичною поведінкою або залишатися поряд із дівчиною, яка тобі не подобається, бо в глибині душі боїшся самотності. Або ти вважаєш, що це найкраще, на що ти можеш розраховувати.