Народна мудрість говорить: знижувати градус не можна в жодному разі. Розповідаємо, чи це так.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Принцип «не знижуй градус» ми пам'ятаємо з молодих нігтів. Він майже так само святий, як заборона залишити порожні пляшки на столі. І його теж мало хто намагається осмислити чи пояснити.

Втім, є героїчні люди, які намагаються силою дедуктивної думки пронизати морок невігластва.

Існують дві основні версії з цього приводу.

Варіант 1.

Після міцних напоїв організм взагалі розпізнає слабші як спиртне і розщеплює алкоголь їх. На жаль, цей варіант не витримує критики.

По-перше, у людини, що випиває в крові (а у чоловіків ще й у шлунку — так ось нам щастить) вже підвищена концентрація ферменту, що розщеплює етиловий спирт, — алкогольдегідрогенази. І якщо ви пили міцне, то її вже багато.

По-друге, наша система травлення складна, і думати, що вона не зрозуміє, що ми в неї вливаємо, наївно.

Варіант 2.

Після міцних напоїв слабкі п'ються так легко, що погано контролюємо процес. Це, звичайно, індивідуальний момент, але більше схоже на правду.

Нелюдські експерименти

Як не дивно, щодо змішування напоїв існує наукове дослідження. Німецькі та британські вчені набрали 90 добровольців із приблизно однаковими параметрами, розділили їх на три групи та почали напувати. Пили пиво - табір фортецею 5о - і біле вино міцністю 11о.

Одна група знижувала градус, інша збільшувала, третя не міняла напій. Перехід на вино/пиво відбувався при концентрації алкоголю у видиху 0,05%, а закінчували пити, коли алкометр показував 0,11%.

Не розписуватимемо переклад % у видиху у проміле, скажімо лише, що концентрація вище 0,11% для середньостатистичного чоловіка означає втрату адекватності.

Тож під час експерименту пили нормально, але відповідально. Вивчали ступінь похмілля на ранок. А за деякий час міняли групи місцями, щоб нікому не було прикро.

І виявилося, що похмілля у всіх випадках приблизно однакове. Отже, концепція «вино на пиво — диво, пиво на вино — ***но» явно не працює.

Традиція змішувати

Якщо згадати про світосвітські традиції подачі алкоголю, то там зі змішуванням напоїв взагалі біда.

Перед їжею можуть подати аперитив, роль якого цілком можуть виконувати коньяк або віскі, в ході трапези відповідні стравам вина, потім десертне вино, а після їжі дижестив, в ролі якого можуть виступати знову ж таки міцні напої.

Тобто люди знижували градус, а потім знову підвищували і чомусь не падали під стіл. Кілька разів і ми так пробували, і теж ніхто не постраждав. Тому що пили під їжу, неспішно і загальна кількість алкоголю не була надмірною.

А традиція «лакувати» міцні напої пивом? Якщо діяти розумно, і вона винятково приємні відчуття залишає. Під "розумно" ми в даному випадку розуміємо: а) закушувати; б) не часто; в) вчасно зупинитись.

Звичайно, пити по порції за годину, щоб алкоголь встигав розщеплюватися практично повністю, неможливо. Але навіть раз на 20 хвилин уже здоровий темп.

Ось і відповідь: якщо ви знаєте міру і контролюєте процес, то від зниження градуса біда не станеться. А якщо після пляшки горілки наздогнати пляшкою вина, буде погано. Приблизно так, як і після пляшки вина випити пляшку горілки.