Сьогодні говоримо з психіатром-наркологом про те, як алкоголь викликає ейфорію, чому настає похмілля та чи можна продовжувати пити, але уникнути негативних наслідків для здоров'я.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Чому алкоголь викликає ейфорію та змінює свідомість?

Алкоголь, як і будь-яка психоактивна речовина, проникає в мозок та ушкоджує його.

Вважається, що ейфорія з людським мозком трапляється лише за загибелі клітин. По суті це своєрідний захисний механізм. Оскільки у мозку немає больових рецепторів, у своїй немає болю.

Ейфорія є нічим іншим, як наслідок загибелі клітин.

Просто нервових клітин настільки багато, що шкода відчувається за кілька років систематичного вживання. Та й не кожна людина здатна її помітити, бо зміни надто плавні.

А загалом ейфорія залежить від маси чинників: від самої речовини, стану організму, зовнішніх умов, соціокультурних чинників.

Чим довше людина вживає наркотичну речовину, тим коротшою стає фаза ейфорії і швидше настає дисфоричний або депресивний стан.

Також є стан «негативної ейфорії», коли алкоголь знімає тяжке відчуття, але майже не додає приємних.

Чи існують безпечні дози алкоголю?

Відповідь проста: ні. Алкоголь - це завжди отрута.

Продукти розпаду етанолу отруюють усі системи та органи та викликають постинтоксикаційний синдром. Його симптоми — погане самопочуття, млявість, розбитість, біль голови, огида до спиртного, знаки вегетативного дисбалансу (потівливість, відчуття жару, серцебиття, спрага та інші).

Згодом у п'ючих може сформуватися абстинентний синдром. Через порушену біохімію мозку такі люди відчувають сильний психологічний і фізичний дискомфорт у стані тверезості і прагнуть знову випити, щоб згладити негативні симптоми.

І те, й інше в народі називають похміллям, хоча це принципово різні статки.

Є якісь дані про те, що алкоголь може благотворно діяти на серцево-судинну систему.

Але яка різниця, що він там покращує, якщо при цьому руйнує клітки мозку?

Та й взагалі люди п'ють не тому, що це нібито покращує якісь процеси в їхніх внутрішніх органах. Вони п'ють заради ейфорії. Заради того, щоб зруйнувати кілька мільйонів клітин мозку.

Чому люди похмеляються? Алкоголь справді лікує похмілля?

Похмеляються люди тому, що у них сформувалася певна, у цьому випадку друга стадія алкоголізму. Так званий синдром зміненої реактивності.

Тобто організм людини вже інакше переносить отруту – важко, з дискомфортом, із симптомами, які турбують пацієнта. А значить, він обирає єдино відомий спосіб знову запустити той приємний динамічний процес загибелі клітин, на тлі якого просто не будуть відчуватися інші симптоми. Тобто одне маскуватиме інше.

Ось єдина причина, через яку похмелюється людина, якій погано. Він хоче зробити собі добре. Клин клином.

Але насправді це два паралельні процеси, і перший, який приносить дискомфорт, нікуди не зникає. Просто запускається другий, м'якший, хоча б трохи полегшує тяжкий стан. От і все.

Як лікувати похмілля?

Все залежить від поточного стану та здатності організму впоратися з отруєнням. По суті, 80% пацієнтів нарколога – це люди, які борються з різними формами наслідків тривалої інтоксикації.

Все лікування симптоматичне, тобто воно залежить від того, що людину непокоїть у цьому похмілля. Якщо підвищений тиск – знижують його, якщо порушений сон – допомагають заснути, якщо зневоднений організм – дають великий обсяг рідини, якщо якісь зміни на аналізах виявлено – піднімають алгоритм лікування.

Або можна не лікувати похмілля, а просто дочекатися закінчення цього процесу. Але точно не продовжувати пити алкоголь.

І безперечно не варто збільшувати навантаження на організм, намагаючись вивести продукти розпаду з потом. Можливо, це дійсно допоможе швидше відчути себе краще, але якою ціною? Це точно не піде на користь здоров'ю.

Що стосується інших народних способів на кшталт супів і напоїв, я не про них говоритиму, тому що не розумію, на чому вони засновані.

Але найкращий спосіб впоратися з похміллям — не вживати отрути, щоб не довелося шукати протиотруту. Бо його нема.

Чому в молодих людей не буває похмілля або воно проходить набагато легше?

Неприємні симптоми отруєння присутні завжди, незалежно від віку та терміну вживання.

Так, людина може не визнавати цього: «Мені байдуже. Я легко йду на навчання чи роботу, незважаючи на те, що всю ніч не спав і бухав». Але насправді він явно почувається не дуже добре. Точно не так, ніби не пив алкоголь.

Якщо ми говоримо про абстиненцію — це прояв наркоманічного синдрому, що сформувався. Як правило, у молодих його не буває, тому що ще не сформовано фізичної залежності.

У тих, хто старший, вона вже є через хронічне вживання алкоголю, тому й похмілля проходить важче.

З яких напоїв похмілля найжорсткіше? Чи правда, що не можна знижувати градус?

Тяжкість симптомів залежить від кількості та якості випитого алкоголю, а також від наявності інших речовин у напої, крім етанолу. Будь-які домішки погіршують самопочуття, яке і без того буде не дуже добрим.

Але, думаючи про те, якому виду алкоголю віддати перевагу, ми просто граємо з варіантами дискомфорту.

Це як міркувати про похмуру погоду: «Який сірий більш сірий? Напевно, темно-сірий».

Щодо «зниження градуса», значення має не черговість напоїв, а загальна кількість етанолу. Можу припустити, що міф виник тому, що на споживання слабших алкогольних напоїв потрібно більше часу.

Припустимо, ви випили півлітра коньяку, а потім вирішили наздогнати пивом. Поки ви його п'єте, настає абстинентний синдром від коньяку, і ви почуваєтеся погано.

Якщо ви почали з пива, до бажаного ефекту потрібно буде випити вже не половину літра, а близько трьох. Так що мине набагато більше часу, перш ніж організм почнуть отруювати продукти розпаду етанолу і ви це відчуєте.

І якщо після пива ви вип'єте коньяку, ейфоричний ефект замаскує наслідки від попередніх літрів алкоголю, і вони настануть пізніше - не в момент, поки ви п'єте, а, наприклад, ранком.

Хоча за тяжкістю інтоксикації обидва сценарії дадуть однаковий ефект.

Від похмілля можна померти?

Ще й як. Алкоголізм - це перша причина смертності в нашій країні, і 80% людей, які померли з цієї причини, помирають під час абстинентного синдрому або після інтоксикації. Це 3-5-а, іноді 7-а доба після тривалого запою.

За офіційним рейтингом перше місце серед причин смерті займають серцево-судинні захворювання, але насправді половина цих випадків трапляється або в самому сп'яніння, або в період після інтоксикації.

Саме алкоголізм виводить патології серцево-судинної системи на перше місце.

Те саме стосується й інших органів. Оскільки алкоголь порушує роботу всіх систем організму, його вживання збільшує ризик смерті від різних захворювань.

Понад два дні вживати алкоголь небезпечно. У нормальному стані, коли збережені всі захисні рефлекси, природною реакцією на отруту є повна відраза до нього. Тобто, якщо ви вчора отруїлися, ви не будете вдруге робити те саме.

Якщо це триває, ви з кожним днем збільшуєте ризик смерті в рази. У десятки разів із кожним наступним днем.

Чи можна захиститись від похмілля, якщо не відмовлятися від алкоголю?

Чи можна вистрілити в ногу та обійтися без крові? Ні.

Будь-які поради щодо завдання собі шкоди лікар давати не вправі, і я не робитиму цього. Позиція нарколога — це позиція абсолютної тверезості, яка потрібна, коли людина вступає на шлях одужання.

Бо коли поставлено діагноз і існує привід для медичного втручання, перший пункт — це абсолютна тверезість.

Безпечних доз у клінічній реальності нарколога немає. І звісно, не використовуються жодні побутові народні поради.

Якщо людина похмеляється, вона алкоголік?

Можна бути алкоголіком задовго перед тим, як з'явиться абстинентний синдром.

Для першої стадії алкоголізму характерні два синдроми: зміненої реактивності та психічної залежності. Тобто людині потрібно все більше алкоголю, щоб досягти бажаного ефекту, захисні реакції організму на отруту знижуються.

Крім того, думки про випивку викликають душевний підйом, а сп'яніння сприймається як комфортний та приємний стан.

Якщо ви хочете випити і вам від цього добре, ви алкоголік. І тут вже не так важливо, п'єте ви щоп'ятниці або тільки у свята.

На другій стадії ламаються захисні механізми. Тобто ви можете випити більше і вам не буде від цього погано. Слабшає ейфорія, і підвищення дози її не повертає.

До попередніх двох синдромів додається третій – фізична залежність. Людина прагне сп'яніння, фізично комфортно почувається в інтоксикації і страждає від абстинентного синдрому.

Третя стадія – це виснаження організму. До неї мало хто доживає.

Чи може людина пити помалу все життя, а потім раптом спитися?

Зрозуміло, що ніхто не народжується кінченим алкашем. Все починається із соціальної взаємодії, яка інтегрована в нашу культуру.

Спочатку ці веселощі та свято. Потім додаються якісь приводи: п'ють від радості, великого горя, нудьги. А потім формується звичка. Спочатку організм справляється з нею кілька років, але з часом це виходить все гірше.

А потім соціум починає боротися з людиною, тому що його звички вигадливіші, ніж у тих, хто його засуджує. Наприклад, колектив вживає алкоголь тільки у свята, а він взявся пити ще й у вихідні. Гірше розуміє у понеділок та вівторок, не дай боже ще й пропускає робочі дні.

Кожен пацієнт наркологічної клініки не вважає себе хворим та стверджує, що нічим не відрізняється від решти людей. І він правий.

Будь-яка людина, яка п'є, не вважає себе хворою і не лікувалася в наркологічній клініці, насправді не відрізняється від того, хто п'є більше і почувається гірше. З клінічної погляду чіткої грані немає. Є спектр відтінків.

Людина може десятиліттями перебувати на першій стадії, а потім перейти на другу. Коли це станеться, залежить від кількості, частоти вживання, стану організму, ферментних систем, які розщеплюють алкоголь, наявності хронічних захворювань, виховання, соціального середовища та багатьох інших факторів. Перелік усіх міг би зайняти кілька годин. Це все впливає, чогось одного немає.

У мене жорстка позиція щодо алкоголю, але так і має бути. Це позиція нарколога. Коли у вас зламана нога, травматолог не каже: "Та все нормально з тобою, йди додому". Він каже, що це перелом.

Якщо ви п'єте — у вас певна стадія алкоголізму, хоч би що говорили інші люди. Тому що решта, крім нарколога, не є фахівцями в цій галузі.