Прочитала тут крик душі. Якийсь молодик 20 з лишком років вперше спробував жити з дівчиною. Якщо коротко – йому не сподобалося.

Обережно: 18+! 

У Telegram-каналі MEN’S CULT ділиться перевіреною інформацією про секс, стосунки та красиві картинки. 

Приєднуйтесь!

Дівчина вже закінчила навчання у коледжі, сиділа вдома, дивилася серіали, готувала, прибирала, прала. Трохи підробляла. Хлопець доучувався на останньому курсі інституту і працював на заводі.

Спробував влаштувати туди й подружку, щоби більше грошей у будинку було – сприйняла все в багнети. Сказала, що хоче поки що вивчитися на манікюрницю, попросила грошей на навчання.

В результаті хлопець так засмутився, що не захотів більше з дівчиною жодних стосунків. Навіть молоде красиве тіло подружки більше не тішило: а раптом завагітніє? І як потім бути, двох тягнути в одну особу?

Коротше кажучи, йдеться про розрив. Воно, мабуть, і правильно – добре, коли ще не встигнувши наламати дров, двоє зрозуміли, що не зійшлися характерами.

Але якщо вже бути зовсім відвертою, за часів моєї молодості краса дівчини, разом із підвищеним лібідо хлопця, швидше за все, переважили б таку дрібницю, як небажання працювати на заводі та вкладатися на рівних. І не кілька місяців, а кілька років. А зараз – іди ж ти.

***

Втім, я й до цього розповідала історію, як дорослий чоловік мого віку пару місяців пожив із дуже молодою та дуже гарною дівчиною-лялечкою-моделлю у законному шлюбі. І нічого вона в нього не вимагала – ну тільки ролі іноді оплачувала з його карти.

Не стирала правда, і не забиралася, і не готувала. Але багато на собі не витрачала. Просто займалася йогою на килимку у млявому режимі. Така ось неамбітна молодість прийшла до його будинку.

Начебто мужики про це тільки й мріють, всі погрожують нам утриманок і бездомних студенток, які житимуть з ними практично за пиріжок. А тут і не за пиріжок, а через кохання – і все одно розлучилися.

У коментарях, до речі, багато жінок такій поведінці діви обурилися. Мовляв, нема чого на чужій шиї сидіти. Одружена працювати треба. Так воно так, але, чесно кажучи, я не вважаю, що дорослий здоровий чоловік якось багато втратив у цьому випадку.

На мій погляд, особливо з огляду на модельну зовнішність подружки і власний скуфоподібний вигляд, він навіть ще у виграші залишився.

Друзям років двадцять цей випадок можна розповідати довгими зимовими вечорами. Хоча це як подивитись. Але знову ж таки – терпіння вистачило на пару місяців. А розмов було!

***

Я взагалі зараз, до речі, спостерігаю вихід багатьох жінок приблизно свого віку. Тих, хто до цього сидів з дітьми, займався будинком, причому з повного схвалення другої половини.

І вийшли вони не тарологами, юристами, дизайнерами, я не знаю про які професії фантазують, що там легко. А зайняті фізичною працею, причому досить важкою. Просто риторика у чоловіків змінилася.

Раніше й сил було більше працювати вахтами, далеко від дому. І настрою «бути мужиком, який свою бабу тримає» було більше. Зараз уже хочеться відпочити, знайти щось легше. Фраза «Чоловік ти, чи хто?» більше не діє.

Чоловіки вважають за краще сказати «чи хто», і спокійно працювати на непильній робітниці. Ну а жінкам доводиться брати ініціативу до своїх рук.

Так зрозуміло, що країна велика і скрізь у ній по-різному. Десь цілі селища живуть, де працюють переважно чоловіки.

Жінки їх у цьому розуміють та підтримують. І завжди наллють тарілку гарячого супу без жодних фемінізмів. А десь усі працюють, і чоловіки, і дружини. І це у більшості областей так, якщо на південь не дивитись особливо.

Але загалом тенденція, звичайно, така, що чоловіки хочуть працюючу дружину. А в одну особу все тягнути не хочуть. Це дуже помітно і по молодим, і за середнім віком чоловікам, і навіть по літніх (за ними тим більше). Принаймні так воно виглядає в моєму світі.

А в соцмережах тим часом набирає обертів тренд «традвайф». Красиві дівчата в яскравих домашніх сукнях, які печуть пироги, забираються, демонструють захопленість будинком і побутом... Тільки ось щось мені підказує, що це лише гарна картинка.

Насправді кожній «традвайф» потрібен свій «традхазбенд». А їх дедалі менше. Та ще й вистачає ненадовго. Раніше на кілька років вистачало – тепер на кілька місяців.

Чи помічали ви, що зменшується кількість чоловіків, які бажають бути «годувальниками»? Або вони завжди такими були, просто краще локшину на вуха вішали?