Канадські вчені з'ясували, що коли людина почувається біднішою за оточуючих, то часто практично всі показники її добробуту падають. Дослідження ґрунтується на даних проекту Global Flourishing Study, в якому взяли участь 207 919 осіб різного віку – від 18 до 65 років і навіть старших. Через рік після початку близько 62% учасників повторно пройшли опитування, і навіть тоді люди, які спочатку відчували себе менш забезпеченими порівняно з однолітками, як і раніше, демонстрували нижчі показники благополуччя.

Автори оцінювали шість аспектів життя: щастя та задоволеність життям, психічне та фізичне здоров'я, почуття сенсу та мети, характер та моральні якості, близькі соціальні відносини, а також фінансову стабільність. У всіх категоріях більш виражене відчуття економічного відставання від оточуючих було з гіршими результатами.

Дослідники підкреслюють, що йдеться не про саму бідність, а про відносну депривацію — ситуацію, коли людина заробляє менше людей зі свого оточення зі схожим рівнем освіти і в подібному віці. Тобто дві особи з однаковим доходом можуть по-різному оцінювати своє життя залежно від того, як їхній заробіток виглядає на тлі однолітків.

Найсильніший ефект спостерігався у сфері фінансового благополуччя. Однак негативні наслідки поширювалися і на інші області: люди частіше повідомляли про зниження рівня щастя, погіршення психічного та фізичного здоров'я, ослаблення почуття мети в житті та меншу кількість близьких відносин. Крім того, у них були нижчі оцінки за показником характеру та чесноти, що відображає здатність чинити правильно у складних ситуаціях і думати про довгострокові наслідки своїх рішень.

Найбільш уразливою групою виявились молоді жінки. Вчені пов'язують це з так званим подвійним несприятливим ефектом, коли порівняння доходів посилюється через вже існуючу нерівність у суспільстві загалом і між чоловіками та жінками зокрема. У літніх чоловіків зв'язок між відчуттям відносної бідності та благополуччям виявився найслабшим.

При цьому дослідники наголошують, що робота носить спостережний характер. Вона виявляє стійкий зв'язок між відчуттям економічного відставання та зниженням благополуччя, але не доводить, що одне викликає інше. На результати також могли вплинути фактори, які не враховувалися в опитуванні.